Сергій Жадан: «Я б із задоволенням зайнявся сільським господарством»

Сергій Жадан, письменник, перекладач та громадський діяч, книги якого надруковані тридцятьма іноземними мовами. Нині є одним із найвідоміших сучасних українських письменників. Своїми мріями, роздумами та досягненнями Сергій поділився із «ЧК».

Сергію, ви один із небагатьох українських письменників, якого дуже активно перекладають за кордоном. Чи є у вас, наприклад, у Німеччині своя публіка, так як в Україні?

Не називав би цю публіку «своєю». Скоріш за все, це публіка, яка цікавиться Східною Європою, Україною, зокрема. Доволі допитлива й відкрита – з нею приємно мати справу. Хоча є, звісно, і «персональні» читачі – ті, які мають усі книги, все читають, мають свою думку, очікують на продовження історій.Ви часто називаєте себе анархістом…

Так, це стосується мого ставлення до країни, в якій живу, співгромадян, політики, до життя загалом.

Назвіть книги, які справили на вас найбільше враження?

«Миргород» Гоголя, «Енеїда» Котляревського, «Повісті» Шевченка. Це те, що я найперше прочитав самостійно.

Ви деякий час викладали в університеті, навіть захистили кандидатську. Чому залишили цю справу? І як загалом нині живеться письменнику?

Закінчив університет імені Сковороди. І Григорій Савич мені багато в чому близький. Зокрема, своїм принципом «сродної праці». Не потрібно займати в житті чуже місце. Краще робіть те, до чого лежить душа. Ось як я – граю у футбол.

Як живеться письменнику? Цікаво – життя сповнене щоденних загадок і таємниць. Розгадуючи їх, ти впорядковуєш загальний хаос.

Ми вже бачили Жадана-поета, прозаїка, читця поетичного репу, перекладача. Чи є щось, чого ви в житті не спробували, але хочете це зробити?

Із задоволенням попрацював би в сільському господарстві. Можливо, це та царина, де можу себе по-справжньому знайти.

Колись давно вас називали епігоном Андруховича. Як ви це сприймали? І хто все-таки мав на вас найбільший вплив із письменників? На кого ви хотіли бути схожим?

Тоді це сприймав болісно. Тепер – із задоволенням. Навіть написав післямову до книжки вибраних віршів Андруховича. Юрко справді мав свого часу на мене вплив, загалом, як і решта «бу-ба-бістів». У таких поетів не соромно навчатися. Досвід їхнього покоління для мене надзвичайно важливий. Можна сказати, що навчався писати, читаючи Римарука, Герасим’юка, Малковича.

Ви багато гастролюєте з гуртом «Собаки в Космосі». В Україні та за її межами. Як виникла ідея читати вірші під музику? Що змусило вас виконувати поетичний реп?

Бажання розширити виражальні засоби поезії, потреба проговорити деякі речі, що не знаходять собі місця в «традиційних» поетичних збірниках. Панк – ось це, можливо, і є літературний кітч. І мені це, чесно кажучи, подобається.

Ви мешкаєте і творите у своєму рідному Харкові. Чи плануєте переїхати до столиці?

Хіба що до столиці Німеччини – дуже люблю Берлін. Але й Харків теж подобається, тому поки що не планую.

Який із ваших творів, заслуговує на екранізацію?

Хотів би побачити фільм за «Ворошиловградом». Сподіваюся, це моє бажання здійсниться.

Як саме зароджуються сюжети, герої романів? Що думаєте про сучасну Україну?

Зароджуються саме із щоденних тривожних роздумів про сучасну Україну. Скажімо, познайомився нещодавно із цікавими людьми. Займаються реставрацією меблів. Подумав, що «із цього можна зробити кілька оповідань». Себто, історія про них буде в наступній книзі. Так і виникають сюжети – з того, що бачиш, чуєш, сниться.

Сергію, а як виглядає ваш особистий розклад «творчого» дня? Чекаєте на музу чи організовано маєте на письмо певний час?

Нема розкладу, як такого. Пишу, коли є можливість. Бажання писати маю завжди, гадаю, це така форма графоманії. Ось нині відповідаю на ваші запитання, дорогою з аеропорту до міста. За десять хвилин буде пересадка. Потрібно встигнути все розповісти.

ДОВІДКА “ЧК”

У 1996 році після закінчення Харківського національного педагогічного університету ім. Сковороди Сергій вступає до аспірантури, де отримує звання кандидата філологічних наук. Із 2000 року працює викладачем кафедри української та світової літератури в ХНПУ. Та у 2004 році молодий поет завершує викладацьку діяльність. Натомість успішно перекладає поезії з німецької та англійської (у тому числі Чарльза Буковскі), з білоруської та російської мов. Його власні тексти неодноразово видавалися німецькою, польською, англійською, сербською, литовською, хорватською, білоруською, російською та вірменською мовами.
У березні 2008 року роман Жадана «Anarchy in the UKR» у російському перекладі ввійшов до списку російської літературної премії «Національний бестселер» і отримав почесну грамоту конкурсу «Книга року» на Московській міжнародній книжковій виставці-ярмарку. У травні 2010 року журнал «GQ» удруге висунув Жадана на звання «Людина року» в номінації «Письменники» за книгу «Червоний Елвіс» (перше висунення відбулося у 2008 році за «Anarchy in the UKR»).
Сьогодні Сергій Жадан живе й працює в Харкові. Він регулярно виступає зі своїми творами містами України та Західної Європи під музичний супровід групи «Собаки в космосі».

Розмову вела Юлія ЧЕРНІНЬКА