Віп-хутір Плюти

Категорія: Важливо

«ЧК» побував у селі, де родині Богатирьових незаконно було передано у власність 46 соток.

Є вагомі підстави побувати в Плютах. Прокуратура Обухівського району побачила тут кримінал. І стверджує, що синові колишнього міністра охорони здоров’я України було незаконно відведено у власність ділянку (46 соток) із числа земель водного фонду річки Дніпро. Вартові закону подали судовий позов із тим, щоб повернути ці сотки вартістю майже 900 тисяч до державного лона.

«Венеція» панам аж із горла пре

Ідеться про екс-керівника МОЗ Раїсу Богатирьову та її сина Ігоря. Це лише одна зі сторінок «виробничого щоденника» іменитої родини. Доточимо до цієї

новини ще й такий факт. Генпрокуратура веде розслідування щодо розтрати державних коштів чиновниками Мінохорони здоров’я, зокрема, Раїсою Богатирьовою. Є підозра, що було «прокручено» комбінації з великими сумами - 63,5 мільйона гривень (під час закупівлі в 2011-2013 роках імунобіологічних препаратів, ліків, медвиробів та обладнання за дуже завищеними цінами) і 279 мільйонів гривень, які торік було використано для придбання інсуліну.

- Ось яка ця птаха, наша Раєчка! – вигукнула мешканка Плютів, пенсіонерка пані Ольга, яку ми зустріли поблизу крамниці, і якій коротко розповіли про «хімію» із мільйонами. Богатирьови отаборилися ген там, на панському острові (показує рукою). Хороми – як у царів. Та хіба лише вони там? Багачів «на тій воді» чималенько…

«На тій воді»? Плюти в усі віки було багатим на воду. А нині й поготів (нижче пояснимо, чому). До Дніпра, Канівського водосховища рукою подати. А ще тут тягнеться голубою стрічкою «елітна» Козинка, трохи далі біжить замріяна Стугна. А ще затоки, рукави, озерця…

- Після того, як наше село взяли в «теплі обійми» дуже заможні люди з Києва, його не впізнати – вигулькнули намиті острови, місцевість «розрізали» штучні канали для катерів та яхт, - скаржиться Микола Степанович, будівельник за фахом. Оця «венеція» їм аж із горла пре. Усе мало… Хіба ж це багатство нажили за чесні гроші?

До речі, колеги-тележурналісти «відкопали», що Раїса Богатирьова 2011 року задекларувала 641 тисячу гривень річного доходу, а чоловік – 338. У Плютах кажуть, що за такий «гаманець» палац не збудуєш.

Добротні будинки коштують тут від мільйона доларів і вище, а за «царські» хороми взагалі правлять космічні ціни.

Ось такі приватні штучні канали з причалами на Плютах та, зрештою, і в усій Україні поруч із крутими котеджами. Хоча багато з них нині продається

 

 

Подивимося хоча б краєчком ока, де мешкає родина колишньої пані міністерші. Мрійте, шановні, мрійте (це ми так подумки). До панського острова зась. Шлагбаум, охоронець. І чуємо: «Начальство наказало, щоб сторонніх на приватній території не було».

«Слідча машина» крутилася вхолосту

Цікаво, яким чином у Богатирьових заберуть (якщо на те буде воля суду) 46 соток так званого водного фонду? Змусять віддати трішки острова? Відгородять від елітного маєтку частину Козинки, притоки Дніпра?

Прості люди мають великий сумнів, що із цієї справи «звариться» якась справедливість. Бо за два десятки літ тут не пригадують, щоб було відновлено законність і справедливість у земельних питаннях. А що вже кримінальних справ за цей час було «наштамповано» в Обухівщині й цьому куточку зокрема? Ну, як тих зірок на небі.

Скажімо, у 2008-2009 роках борці з організованою злочинністю МВС задокументували факти незаконного намиву піску в Обухівському районі, у гирлі Дніпра. Державі було завдано збитків на п’ять мільйонів гривень. Спритники готували «плацдарм» -27 га- для будівництва панських хоромів у межах Української міськради. Зазначимо: Плюти входять в адміністративні межі цієї міськради.

27 гектарів було передано в довгострокову оренду на підставі розпорядження голови райдержадміністрації. Ця земля перебувала в суборенді фірми, яку заснували офшорні компанії. Було з’ясовано, що юридична адреса цього ТОВ є фіктивною, а його директор на неодноразові виклики правоохоронців жодного разу не прийшов.

Чи не на цих гектарах згодом «виріс» панський острів у Плютах?

А ось ще факт. 2008 року фірма «Гідробудівельник» на землях СТ «Луговий» у межах Української міської ради без необхідних дозволів і проекту здійснили гідронамив території за рахунок піску обсягом930 мкуб. у прибережній захисній смузі річки Козинка.

За цим “кахве” проїзд до Стугни, де нині неможливо знайти нормальний пляж

 

Кримінальних справ, словом, було чимало. Але «небожителі» на це не звертали уваги. Вони «хапали» угіддя, острови, рукави річок, ліси… І вкладали мільйони в розкішні «гнізда». Отож, схоже, «слідча машина» крутилася вхолосту. Люди все це добре бачили. Але що могли вдіяти? Безправ’я «поганяло» Україною.

Хаотичний розподіл для своїх

Ось на сайті obuhov.info відшукали таку інформацію за минулий рік: «Відсутність генплану села Плюти дала можливість колишній владі району без відома громади здійснювати хаотичний розподіл земельних ділянок… Водночас не передбачалося жодного будівництва соціального та побутового обслуговування населення».

Дивні ці Плюти. Довідкові матеріали зазначають, що тут мешкає всього 75 осіб. Певно, половина з них – різні віп-персони, дуже багаті люди. Що цікаво, у місцевих є «суттєва» перевага – їм надано право безкоштовно користуватися пляжем на тому самому панському острові. Але якщо ви з Українки або зі столиці, то на пісочок – «ніззя».

А що з так званого соцкультпобуту ми побачили в Плютах? Пообіч центральної площі – невеличка крамниця. Вікові дуби. За два десятки метрів – якийсь недобудований об’єкт, із надписом на паркані «Кахфе». Кажуть, що тут мав бути магазин, але його спалили.

Є гарна церква. Є приватна онколікарня. Є музей «Літературно-мистецькі Плюти», де проходять традиційні читання «Весна в Плютах», відбуваються тематичні свята. Колись музейна територія сягала п’яти гектарів. Сьогодні зменшилася до трьох. Із часом десь «розчинялися» ці сотки, кудись зникали… Отож два гектари – як вітром здуло…

А ще дивовижно, що на околиці Плютів досі збереглися три бази відпочинку відомих столичних вузів. Як їм удалося вижити – загадка. А будиночки тут – вельми прості, вони ще «дихають» радянським часом.

Будинок Корнійчука контрастує з палацами

Дуже «віддає» есесерівським періодом будинок-музей Олександра Корнійчука, що також у Плютах. Це, власне, садиба на 15 сотках, із садом, грядками, клумбами, господарськими будівлями. Письменник жив тут із дружиною Вандою Василевською (також письменницею) протягом 1954 – 1972 років. У будинку – усе як за життя драматурга: меблі, книги, обстановка… Є навіть його спінінги, вудки.

Гостювали в Корнійчука відомі Андрій Малишко, Павло Загребельний, Максим Рильський, Костянтин Паустовський, Михайло Шолохов…

Будинок Корнійчука. Як для радянських часів - дуже заможне помешкання. Порявняно із сучасними палацами - така собі хатинка

 

Двоповерховий дім було збудовано за проектом відомого архітектора В. Заболотного, з яким товаришував Корнійчук. Саме тут «осісти» порадив Корнійчуку поет Андрій Малишко. На той час це був добротний будинок під черепицею, адже його зводили з імпортних матеріалів. Подивишся на німецьку цеглу, яка «пішла» на стіни, - рівнесенька… Словом, тішить око. Дверні ручки в кімнатах – мідні. Паркет – дубовий (звичайно, не скрипить). Але, як на наш погляд, не відчувається розкоші, тут не побачите стилю «а ля Пшонка» в облаштуванні дачі. Зрозуміло, часи були тоді інші. Хоч Корнійчук, вельми обласканий більшовицькою владою, лауреат сталінських премій, міг собі дозволити трішки більше за інших.

Вразив паркан – дерев’яний, невеликий. Ще з тих часів. У Плютах нині таких не побачите. Здебільшого, вони в «межигірському форматі», тобто височенні, з багатьма відеокамерами спостереження. Ворота розцяцьковані різними металевими завитками «під позолоту». За парканами – фортеці…

Будуються маєтки нових «богатирьових»

У Плютах подейкують, що частину довколишніх луків «закріплено» за певними олігархами. Там – охорона… Скоро «виростуть» маєтки нових «богатирьових».

Молодіжний табір одного з київських вишів, який дивом зберігся біля котеджних містечок

 

Цікавилися ми, кого із «віпів» можна було раніше побачити на тутешніх вулицях. Пані Раї Богатирьової не видно було, а ось тодішнього міністра юстиції Олександра Лавриновича люди бачили. «Якось у неділю гуляв селом з одним охоронцем, з усіма вітається». Згадують, як він на джипі давав дорогу місцевим авто.

Як зазначає сайт http://www.pravda.com.ua/articles/2007/09/11/3281928/, «маєток Лавриновича, судячи з наданої ним декларації, має 650 квадратних метрів. За деякою інформацією, екс-міністр придбав його недобудованим у колишнього депутата Миколи Шведенка…»

ЗМІ пишуть, що серед сусідів Лавриновича - один із суддів Печерського суду Києва та екс-голова Секретаріату часів Президента Ющенка Олег Рибачук.

Що запримітили, коли залишали Плюти? На околиці, у лісі, причаїлися кілька недобудованих маєтків. Їм уже років і років. На похиленому дерев’яному паркані – номери телефонів власників цих химер. Певно, ніхто за мільйони доларів не хоче купувати таку нерухомість. Можливо, вона має якийсь сумнівний шлейф…

А неподалік, також у зеленій зоні, триває велике будівництво вже нової нерухомісті. Так-так, безпосередньо в лісі. За рік-два тут будуть хороми чи ресторани… Хто знає. Але чому саме в лісі? Там де гроші, там і правда?

Крихітний пляжик, старі двері на воді зіміть міста для рибалок -оце “для нас”

 

З ВІДКРИТИХ ДЖЕРЕЛ. За освітою Раїса Богатирьова лікар-гінеколог. Пізніше, навчаючись у Київському університеті (19911997 роки), здобула освіту юриста, захистила кандидатську дисертацію, а згодом докторську. Вона - народний депутат України 3-го і 4-го скликань. Екс-секретар Ради національної безпеки і оборони, була довіреною особою кандидата на посаду Президента України Віктора Януковича (20042005 роки). На посаді міністра охорони здоров’я перебувала з 24 грудня 201223 лютого 2014 року. За даними ЗМІ, прізвище Богатирьової є у списку осіб, до яких застосовано санкції ЄС. Як пишуть журналісти, родині належать три розкішні маєтки поблизу Києва та велика квартира у центрі столиці. За даними ЗМІ, Богатирьова носить одяг фірм «Гуччі», «Луї Віттон», «Шанель», користується авто Porsche Cayenne Turbo.

Директор музею “Літературно-мистецькі Плюти” Сергій Руденко біля входу до своїх “володінь”, які, Слава Богу, ще не роздерибанили, хоча велику частину вже “відкупили”

Лариса БІНЬКО

Леонід ФРОСЕВИЧ

 

Копіювання, цитування, публікація і републікація або ж інше поширення авторських матеріалів, у т.ч. окремих частин текстів чи зображень (за винятком копіювання для приватного використання), розміщених на веб-ресурсах видання, без письмового дозволу «ЧК» забороняється і захищається Законом України «Про авторське право і суміжні права». Дозволяється цитування матеріалів без отримання попередньої згоди за умови розміщення у тексті обов’язкового посилання на «ЧК». Для інтернет-ресурсів є обов’язковим розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на цитовану статтю у тексті.