Микола Швидкий: «Промисловість Макарівщини на собі відчула наслідки військово-політичного протистояння на сході»

Як позначилася ротація керівників районної ланки на місцевому рівні? Які невідкладні проблеми вирішують новопризначені голови районних держадміністрацій? «ЧК» продовжує знайомити читачів з очільниками районів. Сьогодні наш співбесідник – голова Макарівської РДА Микола Швидкий.

Миколо Андрійовичу, який виробничий профіль має сьогодні Макарівщина?

Швидкий Микола Андрійович, голова Макарівської райдержадміністрації. Пройшов трудовий шлях від майстра до заступника директора «Київобленерго». Під його керівництвом було розпочато будівництво найбільшої в Україні енергопідстанції 750 кВт «Київська». Перебував у бізнесі, останній був пов’язаний з електромонтажем у сфері енергетики. Депутат п’ятьох останніх скликань Макарівської районної ради. До 24 квітня цього року очолював комунальну комісію райради.

Промислове виробництво району через загальноукраїнські тенденції зменшило свої оберти. У сільськогосподарській галузі тваринництво, якщо називати речі своїми іменами, у занепаді. І це в усій країні. Разом із тим, із кожним роком ми збільшуємо посівні площі й нарощуємо агровиробництво, зокрема, зернових культур. Тому виробничий профіль Макарівщини наразі аграрний. Але ми робимо все для того, щоб він став потужним аграрно-промисловим районом.

Промисловою візитівкою району ще донедавна вважалися такі підприємства як «Аеротехніка – МЛТ», продукція якого експортувалася в кілька країн, ВАТ «Потенціал», що входить до складу відомого в Україні й поза її межами донбаського концерну «Норд». З огляду на події в Донбасі, як вони позначилися на їхній та інших підприємств виробничій діяльності?

Промисловість Макарівщини, як, вочевидь, і всієї Київщини, на собі відчула негативні наслідки військово-політичного протистояння, каталізованого сусідньою державою, на сході нашої країни. Загалом у районі зареєстровано понад 130 промислових підприємств. Серед них десяток так званого основного кола звітності. Так ось, за дев`ять місяців минулого року обсяг реалізованої продукції цих підприємствах перевищував аналогічні показники 2012-го майже на 143 відсотки. У другому кварталі 2014-го основне бюджетоутворююче підприємство району «Аеротехніка-МЛТ» сплатило податків майже вчетверо менше, ніж за відповідний період минулого року. Сьогодні це підприємство переведено на дво,– триденний режим роботи. На межі банкрутства перебуває «Потенціал». Ще донедавна в цьому акціонерному товаристві працювало майже 300 осіб, наразі – 62. Наше макарівське підприємство забезпечувало всю електротехнічну частину для випуску холодильників, морозильників, іншої побутової техніки відомої торговельної марки «Норд». Сьогодні зупинено випуск основної лінійки продукції концерну. Окрім внутрішніх, загальноукраїнських проблем, додалися й зовнішні: «Норд» неспроможний конкурувати із закордонними виробниками, які відверто демпінгують на українському ринку й витісняють вітчизняного виробника.

Що робити в такій ситуації, які шляхи виходу з неї?

Не посипати голову попелом, бо до нас ніхто не прийде й за нас не зробить. Потрібно шукати точки потенційного росту, можливі ринки збуту, робити ставку на задоволення внутрішнього попиту. Ось ми згадували про військове протистояння на Донбасі. Але війна на сході рано чи пізно закінчиться, і тоді постане питання відновлення й відбудови пошкоджених і зруйнованих на Донбасі будинків і будівель. А в нас на склозаводі, який наразі не працює, поставлено енергозберігаючу піч, лінію з виробництва віконного скла. У цього підприємства є перспектива, а в держави – потреба в такому виробництві. Його треба зберегти. Тому два тижні тому я зустрічався з керівництвом заводу. Ми обговорили ситуацію, звернулися до обласної держадміністрації за підтримкою. Сьогодні, мабуть, є потреба у відповідній ревізії перспективних інноваційних та інвестиційних проектів як на районному, так і на обласному рівнях. І акценти мають бути відповідними: нарощення власної сировинної бази, збільшення обсягів її переробки на існуюючих у районі виробничих потужностях, упровадження ресурсо– та енергозберігаючих технологій тощо. Принаймні, ми в районі виходимо з цього.

В умовах фінансово-промислової кризи, як показує досвід інших країн, украй потрібно створити належні умови для розвитку малого й середнього бізнесу. У районі діє програма розвитку малого підприємництва?

Безперечно. У нас зареєстровано майже три тисячі суб’єктів малого й середнього бізнесу, з яких п’ята частина – юридичні, решта – фізичні особи. Формально можу рапортувати: у Макарівському районі сім об’єктів інфраструктури підтримки малого підприємництва, водночас п’ять громадських об’єднань і дві кредитні спілки. Та за кожним лісом треба бачити дерева, а за державою – окремого підприємця. У мене одна надія й водночас головне завдання, яке ставлю на районному рівні, – відновити довіру підприємців і бізнесменів до держави та її відповідних органів влади. Із підприємницького класу ми зробили заручників і дійних корів водночас. А це – становий хребет економіки й головний соціально стабілізуючий прошарок суспільства. Із цього й треба виходити.

Виробничій профіль району нині аграрний

Чому найбільше приділятиме увагу в соціально-економічному розвитку району?

Для мене найголовніше нині – утримати ті позитивні позиції, що є в районі, поступово реалізувати проекти у сфері переробки агропродукції, наростити виробничі потужності в агропромисловому комплексі, запустити деякі підприємства. Бо це й зменшення проблеми безробіття – одне з наших стрижневих завдань, – і одне з джерел поповнення бюджету. А це надасть нам можливість посилити фінансову увагу до енергозберігаючих заходів на об’єктах бюджетної сфери, особливо в медицині та освіті. Ширше завдання – приведення цих закладів до існуючих нормативів, оскільки ми перевищуємо обласні показники бюджетних витрат на їхнє утримання. Не знімаємо з порядку денного й реконструкцію хірургічного корпусу Макарівської центральної лікарні. За умов залучення всіх джерел фінансування плануємо продовжити введення в експлуатацію житла. Особлива увага – до незавершеного житлового будівництва. Наприкінці минулого року в Макарові зведено перший будинок майбутнього житлового масиву. На часі – ретельно підготуватися до зими.

А вона потребує жорсткої економії енергоресурсів, зокрема, газу. Чи готова соціальна сфера до життя в нових умовах?

Ми багато чого зробили в районі для переходу на альтернативні, здебільшого місцеві види палива. Енергозберігаючі котлоагрегати вже отримали прописку в багатьох школах Макарівщини, таких як Борівська, Бишівська, Забуянська, Фасівська, Копилівська, Яблунівська, села Грузьке, у Бишівській клініці сімейної медицини. На черзі – їхнє встановлення в центральній районній лікарні, на інших об’єктах соціальної інфраструктури, у системі житлово-комунального господарства. Це нагальне завдання. Бо його виконання забезпечує зменшення енерговитрат, дає економію бюджетних коштів.

На часі обговорення проблеми децентралізації влади, надання місцевому самоврядуванню ширших можливостей. Про яку фінансову свободу мрієте?

У нас у районі розташовано багато підприємств, особливо у сфері логістики, п’ятдесят автозаправок, які зареєстровано бозна-де (водночас і за кордоном), і за місцем своєї юрисдикції вони сплачують податки. Фіскальну систему в нас побудовано таким чином, що такі райони як наш, ніколи не вийдуть із дотаційного кола. Моя позиція: де фактично ведеться бізнес, де реально розташовані виробничі площі підприємства, там і сплачуються податки. Податок на додану вартість нехай іде до центрального бюджету. Так робиться в багатьох країнах. Але податок на прибуток підприємств, знову посилаюсь на закордонний досвід, як і податок на доходи фізичних осіб – а це здебільшого місцеві мешканці – нехай залишається на рівні громад, районів.