Взірець доброти

Категорія: ІсторіяЛюдиМатеріали номера

DSC_0184

Традиція робити подарунки близьким у День святого Миколая має глибоке коріння. Пов’язана вона зі святим, який заслужив у людей пошану за благодійність і скромність. Розповісти більше про це ми попросили отця Пафнутія, архімандрита Свято-Успенської Києво-Печерської лаври.

Отче Пафнутію, відомо, що святитель Миколай – це реальний чоловік, який жив у четвертому столітті й за свої вчинки прославлений Богом і людьми. Розкажіть про життя святого.

Святитель Миколай народився від добрих благочестивих батьків-християн, і ознаки його духовного служіння Божого проявилися ще тоді, коли той був малюком, – під час хрещення він простояв три години в купелі без сторонньої допомоги. Молоко матері він приймав лише з правої груді, а в середу та п’ятницю – лише із заходом сонця. Юнаком Миколая до себе на виховання взяв дядько, рідний брат матері, єпископ. Виховання те відбувалося в архієрейському домі. Згодом він набув сану пресвітера, продовжуючи аскетичне життя. І нині у Віфлеємі зберігається печера, де жив і подвизався святитель Миколай. Після повернення зі Святої Землі він хотів пізнати чернечий подвиг, залишатися пустинником. Та йому відкрилося: на те немає Божого благословення й що потрібно йти у світ і там жити. Святитель Миколай покинув місце усамітнення, пішов у столицю і влаштувався при храмі. Тоді вже помер єпископ міста, і коли архієреї зібралися, щоб вибрати наступника, нового голову Церкви, то довго не могли визначитися. І Бог відкрив кільком святителям: архієреєм у цій Лікійській стороні, місті Міри, має бути святий Миколай. Так він прийняв сан єпископа і довго прослужив у тім краї, створивши безмір добрих справ.

Добрі справи святого відомі не лише в історичній перспективі, і донині люди отримують від нього різноманітну допомогу.

Так, святитель Миколай допомагає людям і нині. Напевно, немає такого іншого святого, окрім Діви Марії, до якого так часто зверталися б із молитвою. Його знають усі – і православні християни, і неправославні, язичники. І почитають, і люблять, тому що він молиться за всіх. Багато років тому одна жінка розповіла випадок, пов’язаний із заступництвом святителя. У неї була подруга, а в тієї – чоловік, який працював ветеринаром і ходив із дому в дім. Якось його викликав чоловік, який не був православним. Ветеринар полікував тварину, а сектант узявся викладати своє віровчення. І так заговорив ветеринара, що той вирішив прийняти чужу віру. Прийшовши додому, той нічого дружині не сказав, але став готуватися  до переходу в іншу віру. І ось йому явився старець і спитав: «Як ти залишиш ікони Спасителя, Божої Матері, святителя Миколая, угодників Божих, які є в тебе в будинку?» Старець зник, а ветеринар замислився. Прийшла неділя, дружина пішла до церкви, а він залишився вдома й почав молитися: «Святителю Миколаю, якщо я роблю неправильний крок, убий мене». Потім вийшов на вулицю. До нього відразу підскочив якийсь старець і важким предметом ударив по голові. Той упав і лежав непритомним, доки дружина не прийшла з церкви й не занесла його додому. Згодом чоловік отямився й розповів, що з ним сталося. Із часом ветеринар одужав, але от ходити не міг. І почав із жінкою молитися, щоб святитель Миколай просив у Бога, аби той повернув можливість ходити. Святитель зцілив його наполовину: бідолаха міг ходити назад, хоч бігти, але не вперед. Так він ще прожив двадцять літ, задкуючи. І говорив: «Це святий Миколай мене врозумив, показуючи, що я колись пішов дорогою, яка веде від Бога, а не до нього. Це щоб я і люди, які хочуть змінити православну віру, знали, що їх очікує». Це приклад, дивне свідчення, як у наш час святитель Миколай допоміг людині зберегти віру.

Святитель Миколай творив багато чудес: визволяв із темниці, допомагав бідним, підкидав гроші, захищав ображених, ревно вберігав чистоту православної віри. Він і нині разом із тими, хто закликає його ім’я на допомогу, хто молиться до нього.

Розмову вів Сергій ОГІН

Копіювання, цитування, публікація і републікація або ж інше поширення авторських матеріалів, у т.ч. окремих частин текстів чи зображень (за винятком копіювання для приватного використання), розміщених на веб-ресурсах видання, без письмового дозволу «ЧК» забороняється і захищається Законом України «Про авторське право і суміжні права». Дозволяється цитування матеріалів без отримання попередньої згоди за умови розміщення у тексті обов’язкового посилання на «ЧК». Для інтернет-ресурсів є обов’язковим розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на цитовану статтю у тексті.