Від цього різновиду страшної недуги потерпає майже кожна п’ята жінка із злоякісною пухлиною
Рак молочної залози – це найчастіша форма злоякісних пухлин у жінок, що становить приблизно 19 відсотків від усіх злоякісних пухлин. Імовірність виникнення хвороби збільшується з віком, приблизно чотири відсотки хворих припадає на жінок віком до 30 років, а найбільша смертність, зазвичай, у віці 40-50 років.
Клініка
Клінічна картина раку молочної залози характеризується в першу чергу появою пухлинного вузла або ущільнення з нечіткими межами в молочній залозі. Водночас спостерігається зміна положення залози – вона разом із соском підтягнута догори або набубнявіла й опущена донизу. Над місцем розташування пухлини відзначається сплощене або лункоподібне втягнення шкіри, іноді спостерігається симптом апельсинової кірки, на місці якої згодом виникає виразка.
Типові симптоми раку молочної залози: сплощення й втягнення соска, а також кров’янисті виділення з нього. Больові відчуття не є діагностичною ознакою – вони можуть бути відсутні або сильно турбувати хворих із мастопатією.
Крім звичайної клінічної картини раку молочної залози, визначають особливі її форми: маститоподібна форма, бешихоподібна, панцирний рак і рак Педжета.
Маститоподібний рак вирізняється бурхливим перебігом із різким збільшенням молочної залози, її набряком і болючістю. Шкіра напружена, гаряча на дотик, червонувата. Симптоми цієї форми раку подібні до гострого маститу, який буває в молодих жінок, особливо на фоні перенесених пологів, внаслідок чого нерідко трапляються діагностичні помилки.
Бешихоподібна форма раку вирізняється появою різкого почервоніння на шкірі залози, що іноді поширюється за її межі, з нерівними зубчастими краями. Нерідко супроводжується високою температурою. Ця форма може бути сприйнята за звичайне бешихове запалення з відповідним призначенням різних фізіотерапевтичних процедур і медикаментів, що призводить до затримки правильного лікування.
Третя форма – панцирний рак – виникає внаслідок ракової інфільтрації в лімфатичних судинах і щілинах шкіри, що призводить до горбистого потовщення шкірного покриву. Утворюється щось на зразок щільного панцира, який охоплює половину, а іноді всю грудну клітку. Перебіг цієї форми вкрай тяжкий.
Особливу форму площинного враження соска й ареоли представляє рак Педжета. На початкових стадіях виникають лущення та мокріння соска, що часто приймають за екзему. Надалі ракова пухлина поширюється протоками залози всередину, утворюється в її тканині типовий раковий вузол із метастатичним ураженням лімфатичних вузлів. У рака Педжета перебіг порівняно повільний, іноді кілька років, деколи хвороба обмежується лише ураженням соска.
Загалом перебіг раку молочної залози залежить від багатьох факторів – і в першу чергу від гормонального статусу й віку жінки. У молодих, особливо на фоні вагітності й годування, він дуже швидкий, рано дає віддалені метастази. Водночас у жінок похилого віку рак молочної залози може існувати 8-10 років без схильності до метастазування.
Профілактика
Профілактика раку молочної залози, одного з найпоширеніших нині серед жінок онкологічних захворювань, є необхідним заходом. Займатися цим потрібно, розпочинаючи з молодих років, оскільки ця хвороба може виникнути не лише в жінок різного віку, а й у зовсім молодих дівчат.
Профілактика раку молочної залози полягає насамперед у своєчасному рятуванні хворих від передракових ущільнень у молочних залозах, а також у дотриманні нормального фізіологічного ритму життя жінки (вагітність, годування) із скороченням до мінімуму кількості абортів.
У діагностиці раку молочної залози важливе значення мають систематичні самостійні обстеження й профілактичні лікарські огляди жінок. Особливо ефективна в діагностуванні цієї хвороби мамографія – рентгенівський метод дослідження молочних залоз.
Щорічні профілактичні огляди
Статистика стверджує, що більшість випадків раннього виявлення раку випадкова й пов’язані лише з профілактичним оглядом у мамолога. Рідко коли жінка сама приходить до лікаря на ранній стадії захворювання. Отже, найефективніша профілактика раку молочної залози – це регулярний самоогляд, а також відвідування лікаря-мамолога не рідше разу на рік. Є навіть загальноприйнята державна програма охорони здоров’я, спрямована на зменшення кількості ракових хворих. Жінки від 20 до 40 років не рідше разу на рік повинні проходити профогляди в гінеколога і мамолога й щомісяця повинні проводити самоогляди. Від 40 до 50 років потрібно щорічно проходити мамографію і щомісяця обстежувати грудні залози.
Мастектомія – крайній засіб профілактики
Деяким жінкам із високим ризиком розвитку в грудних залозах пухлин злоякісного характеру іноді призначають профілактичну мастектомію, тобто видалення залози. Природно, що перед видаленням грудей зазвичай роблять багато аналізів, які повинні підтвердити або не підтвердити діагноз передракового стану, який, власне, і є показанням для видалення тканин молочної залози. Тканини грудної залози видаляються повністю, але в клітинах, що залишилися, можуть розпочатися ракові процеси, тому жінки після такої операції повинні перебувати під постійним наглядом лікаря. Це крайній засіб, тому не можна допускати розвитку в залозах доброякісних пухлин. У жінок, які перенесли мастектомію, збільшений шанс розвитку раку яєчників, і лікарі-онкологи в таких випадках радять після завершення дітородного періоду видалити й ці органи, щоб уникнути ракових процесів. Своєчасне діагностування проблем із молочними залозами може зіграти вирішальну роль у подальшому житті пацієнтки, оскільки навіть доброякісні онкологічні пухлини можуть викликати незворотні процеси в організмі. Чим ефективніша профілактика, тим менша вірогідність захворіти на рак грудей. І чим раніше діагностована хвороба – тим ефективніше буде її лікування.
Активний і здоровий спосіб життя
Доведено, що онкологія грудей частіше зустрічається в жінок, у яких немає регулярного сексуального життя, а також, коли перші пологи припадають на вік після 28 років. Тому потрібно вести регулярне статеве життя і дітей народжувати не пізніше зазначеного віку.
Другим способом уникнути онкологічних проблем із молочними залозами є правильне годування дитини грудьми. Короткий або, навпаки, занадто довгий період грудного вигодовування дитини може нашкодити здоров’ю жінки. Річ у тім, що гормональний фон за короткого вигодовування залишається тривалий час нестійким, а за надто тривалої лактації менструальний цикл довго не може відновитися. Статистика стверджує, що в жінок, які вигодували двох дітей грудьми, ризик розвитку раку молочних залоз знижується вдвічі.
Профілактика раку молочної залози означає також і здоровий спосіб життя. Активні заняття спортом, прогулянки на повітрі допоможуть продовжити молодість, зберегти хорошу фізичну форму й захистять від раку, причому не лише грудей, але й інших органів.
Здоровий спосіб життя передбачає також відмову від алкоголю та куріння. Для профілактики всіх форм ракових пухлин потрібно не допускати ожиріння й розвитку цукрового діабету та патологій тканин печінки. Узагалі, щоб не було гормональних пухлин у залозах, потрібно спостерігати за станом власної ендокринної системи, рівнем жіночих і чоловічих гормонів. Профілактика раку молочних залоз передбачає нормалізацію власного емоційного стану, оскільки стреси є найсильнішим каталізатором негативних процесів у організмі людини.
Бережіть себе! Ваше здоров’я потрібне вам і вашим дітям.
Володимир КРАСНИК,
головний лікар Київського обласного Центру здоров’я