«Час Київщини» подав до суду на рішення облради

Категорія: ВажливоМатеріали номера

IMG_3967

І почав боротьбу за право продовжувати законне існування 

В інформагенції «Главком» 6 червня відбулася прес-конференція на тему: «Роздержавлення преси чи її знищення?», де в центрі уваги було обговорення ситуації навколо подальшої долі «Часу Київщини». У заході взяли участь секретар Національної спілки журналістів, медіа-юрист Тетяна Котюжинська, голова правління «Міжнародної ліги захисту прав громадян України» Едуард Багіров і в.о. головного редактора «ЧК» Геннадій Гребньов.

Пакетне голосування для «своєї» людини

Нагадаємо: 12 лютого відбулися збори трудового колективу КП КОР «Поліфаст», яке виконує функції редакції газети «Час Київщини», на якому одноголосно ухвалили рішення про реформування підприємства впродовж цього року. Свої пропозиції та протокол зборів колектив скерував своїм співзасновникам – в облдержадміністрацію й обласну раду. КОДА, як і належить, упродовж місяця вийшла зі складу співзасновників, а от обласна рада затіяла власну гру, мета якої тепер цілком зрозуміла – знайти можливість роздерибанити майно підприємства й залишити за собою канал впливу на згаданий ЗМІ. Технологія така: розірвати підприємство (єдину юридичну особу) на дві частини – друкарню у Фастові та редакцію в Києві.

Коли обласний парламент надіслав у «ЧК» відписку замість рішення про вихід зі складу співзасновників, редакція 29 березня повторно звернулася до голови КОР Ганни Старикової, аби рада надала пропозиції щодо процесу роздержавлення газети. Та замість відповіді – сумнозвісне рішення депутатського корпусу від 2 червня, що фактично в неправовий спосіб перериває процес реформування та загрожує подальшому функціонуванню підприємства. Тоді пакетним голосуванням облрада внесла зміни до статуту «Поліфасту», запровадила посаду гендиректора і призначила на неї «свою» людину.

Отже, надаємо слово учасникам прес-конференції.

Замість роздержавлення – знищення місцевої преси

Геннадій Гребньов:

-  Ми вирішили реформуватися на першому етапі, тобто цьогоріч. Наші співзасновники мали впродовж місяця вийти зі складу співзасновників і пристати на пропозицію трудового колективу щодо шляху й етапів реформування, оскільки він мав пріоритетне право. Те, що відбулося в сесійній залі обласної ради, є грубим порушенням Закону “Про реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ”. Водночас протирічить і відповідним європейським стандартам. Із 1 січня 2016 року районні, міські, обласні ради позбавлені права втручатися в статутну діяльність редакцій, призначати чи звільняти їхніх керівників. Утім, замість реформування, принаймні на Київщині, відбувається намагання знищити місцеву пресу.

 Облрада фактично перешкоджає журналістській діяльності

Едуард Багіров:

 - Ситуацію із «Часом Київщини» можна однозначно назвати порушенням закону. Якщо облрада фактично анулює діючий закон, вносить зміни до статуту підприємства, це означає, що вона перешкоджає журналістській діяльності. А відповідальність за це передбачає ст. 171 КК України (Штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, арешт на термін до шести місяців або обмеження волі терміном до 3 років. Причому об’єктивний бік злочину полягає в діях, які перешкоджають законній професійній діяльності як окремого журналіста (журналістів), так і ЗМІ. – Авт.). Дуже здивований, чому це питання взагалі потрапило до порядку денного сесії, адже юристи ради мали досконало вивчити законність можливого рішення. Тепер маємо нонсенс, коли рішення облради суперечить нормі закону і створює небезпечний правовий прецедент. Інші обласні ради віднині за цим прикладом захочуть забрати і в своїх регіонах усе, що належить місцевим газетам та їхнім трудовим колективам. Фактично позбавляючи журналістів роботи, а мешканців краю – отримання важливої для них інформації.  Призначивши свого представника, у раді фактично проігнорували законні вимоги трудового колективу, якому закон делегував самому визначати власне майбутнє. І таке бажання редакції далі працювати депутати мали лише підтримати. Пані Старикова скоїла щонайменше службовий злочин, перевищивши власні повноваження. Але ми знаємо, що депутати почасти у своїх колегіальних рішеннях дбають про певний корпоративний, особистий інтерес, а не керуються нормами закону. Вважаю правильним звернення редакції з позовною заявою до суду на рішення облради й готовий усіляко підтримати її на цьому непростому шляху. Використовуватимемо всі можливі механізми спротиву: як правові, так і інформаційні.

Найбільша проблема видань – спротив реформуванню

Тетяна Котюжинська:

 - Із 555 українських комунальних видань, де засновниками є місцеві органи влади, торік майже 380 були прибутковими, 270 вже звернулися з документами до Держкомтелерадіо про реформування на першому етапі. Роздержавлення таких друкованих ЗМІ передбачає не приватизацію чи ліквідацію преси, а її реформування. А саме, безоплатну передачу майна та приміщень, де перебувають редакції, в оренду на 15 років на користь трудових колективів у разі, якщо вони ухвалюють рішення про участь у реформуванні. Мета закону – зробити пресу незалежною, заборонити органам влади бути засновниками ЗМІ. Для цього внесені й відповідні зміни до закону про місцеве самоврядування.

Найбільша проблема, з якою зіштовхнулися місцеві видання, це принциповий спротив органів влади та самоврядування проведенню такого реформування. Наразі практично в кожній області є подібні ситуації. Зазвичай вимоги влади такі: поверніть приміщення в комунальну власність, віддайте або відмовтеся від нього, не претендуйте на майно, дайте нам нашу частку. І щодо історії із «Часом Київщини» ми вважаємо: це перешкоджання журналістській діяльності з метою незаконного впливу на ЗМІ. НСЖУ за всіма випадками найзапеклішого спротиву склала список ворогів реформування преси. Днями його оновили. Декого навіть виключили. Так, посадовців міськради Чернівців там немає, бо вони відразу після потрапляння в список ухвалили позитивне рішення щодо реформування місцевої редакції. Утім, як бачите на прикладі Київщини, там з’явилися нові прізвища можновладців. Більшість із них не бажає визнавати, що редакції можуть іти в самостійне «плавання», не підпорядковуючись дзвінкам із гори й не висвітлюючи якісь «паркетні» заходи. І цей спротив ми відчуваємо ще із 2005 року, коли Україна взяла на себе відповідні зобов’язання перед Радою Європи, із початку процесу просування згаданого законопроекту реформи друкованих ЗМІ.

Ми маємо зберегти місцеву пресу, яка б порушувала суспільно важливі теми в певному регіоні, для окремої громади. І наполягаємо: кожній газеті потрібно дати шанс на життя. За це спілка готова боротися, зокрема, брати участь і висвітлювати відповідні судові процеси, які вже почалися.

N.В. Очевидно, що декотрі депутати облради не бачать порушень у своїх рішеннях і запевняють: усе відбулося в межах закону. Принаймні на одному з телеканалів депутат КОР від Опоблоку Юрій Чередниченко зауважив: «Усе відбувається згідно з чинним законодавством, де чітко прописано, яке майно та приміщення відходять до редакції». Цікаво, а чи уважно шановний народний обранець і його колеги вивчали положення профільного закону перед тим, як натискати кнопку голосування? Напевно, за нього все вирішило керівництво фракції…

Наступного дня після прес-конференції трудовий колектив «ЧК» подав позов до Апеляційного суду Київської області на рішення облради від 2 червня 2016 року як на таке, що суперечить Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». А він, тобто закон, на нашому боці.

Геннадій КАРПЮК

Фото Володимира ДАВИДЕНКА

Копіювання, цитування, публікація і републікація або ж інше поширення авторських матеріалів, у т.ч. окремих частин текстів чи зображень (за винятком копіювання для приватного використання), розміщених на веб-ресурсах видання, без письмового дозволу «ЧК» забороняється і захищається Законом України «Про авторське право і суміжні права». Дозволяється цитування матеріалів без отримання попередньої згоди за умови розміщення у тексті обов’язкового посилання на «ЧК». Для інтернет-ресурсів є обов’язковим розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на цитовану статтю у тексті.