Допомога має бути доступною

Категорія: ЛюдиМатеріали номера

_MG_7619

Напередодні професійного свята Дня медпрацівника наш кореспондент зустрівся з директором Департаменту охорони здоров’я Київської облдержадміністрації Олегом Ременником і поцікавився, чим наразі живуть люди в білих халатах на терені краю. Яких успіхів досягнуто, які проблеми ще не розв’язано. Звісно, читача найбільше хвилює те, наскільки медичні послуги стають доступнішими, а якість цього важливого сервісу – поліпшується. Це й стало першим запитанням «ЧК» до гостя передсвяткової шпальти.

Краща діагностика – ефективніше лікування

–              Нинішній розвиток системи створених у містах і районах центрів первинної медико-санітарної допомоги з її підрозділами – ФАПами й амбулаторіями і є запорукою наближення до кращих стандартів доступності лікарської допомоги. Саме вона стає полігоном вишколу фахівців галузі. Так, торік понад 150 випускників відомчих вишів ми відправили в інтернатуру, аби вони працювали в згаданих центрах, – відповідає Олег Ісаакович. – Доступ до медичного сервісу має бути рівним. Але держава поки що розраховує на той бюджет, який є. Звісно, громадяни не завжди із цим згодні, оскільки вони бачать, які технології та методи лікування існують у світі.

–              Напевно, чи не найбільшим каменем спотикання на шляху до модернізації української медицини є стан її фінансування?

–              Торік медичну галузь уперше фінансували за рахунок субвенції з держбюджету: певні суми надали в розпорядження органів самоврядування. Але виникли колізії з бюджетним кодексом, відповідно до якого це фінансування могло проводитися. Наприкінці року, зрештою, ухвалили необхідні нормативні зміни, і нині районні, міські ради можуть виділяти додаткові кошти на медицину. Ідеться про співфінансування за схемою субвенції плюс кошти громад. Наразі спостерігається значне перевиконання плану надходжень за перше півріччя 2016-го. Розраховуємо, що в другій половині року з’явиться можливість збільшити видатки на охорону здоров’я.

Загалом, уперше за багато років облрада виділила нам значний осяг коштів. Це 20 млн гривень на придбання обладнання для обласної клінічної лікарні й 40 млн – на закупівлю за програмою «Онкологія» діагностичного обладнання – ендоскопів, УЗД і рентген-апаратів, кольпоскопів тощо. Що поліпшить якість діагностики, а від неї залежить успіх лікування. Вона вможливлює проведення чітко визначених локальних втручань, зменшує терміни перебування в стаціонарі. Важливо, що багатьох недужих не треба вести за кордон, а деякі операції виконують малоінвазивним способом. Так ми і кошти заощаджуємо – свої та пацієнта.

–              Днями облрада затвердила програму «Здоров’я». Що вона передбачає?

–              Її грошовий вимір становить 109 млн гривень, з яких 50 млн – кошти обласного бюджету. Вони призначені, зокрема, на закупівлю ліків для лікування рідкісних захворювань, таких як легенева гіпертензія, муковісцидоз, гемофілія, засоби догляду за інвалідами – памперси, прокладки, калоприймачі, реанімаційного обладнання для двох обласних дитячих лікарень і Центру матері та дитини. А ще – на облаштування нашого кардіологічного диспансеру. Утім, це покриває лише частину потреб. Зауважте лише таке: у стаціонарі на лікування хворого виділяється 10-15 гривень на добу в районах, а в обласних закладах дещо більше, що недостатньо.

Гроші для медицини можуть заробити громади

–              Тобто багато залежить від розвитку економіки в державі?

–              Здебільшого. Але насправді, за низки умов, медицина здатна себе фінансувати. Приміром, приватні медзаклади, яких в області чимало, успішно працюють, не отримуючи нічого з бюджету. Там і зарплати персоналу значно вищі й обладнання краще. Державна медицина теж надає платні послуги, передбачені постановою Кабміну. Наші заклади можуть займатися визначеною господарською діяльністю й отримувати додаткові кошти. Приміром, 2015-го за рахунок добровільного медичного страхування вони отримали приблизно 20 млн. гривень. Небагато, але краще, аніж нічого. Заробляють і на платних послугах. Але для того, аби в медичній царині відбувся прорив, потрібно багато зробити. А доти нам допомагають соціально відповідальні підприємці й організації, які сприяють проведенню ремонтів, поліпшенню умов, закупівлі ліків та обладнання. Торік таким чином заклади охорони здоров’я області додатково залучили 200 млн. гривень. Це чимало – 10 відсотків від бюджету галузі в регіоні.

–              До речі, яка нині забезпеченість ліками медзакладів?

–              Ситуація важка. Пов’язана з браком державного фінансування як на галузь, так і лікарські засоби, які в останні два роки суттєво здорожчали через негативні коливання валютного курсу гривні.

–        Як відгукується початок децентралізації? Чи існує для системи охорони здоров’я якась користь від неї?

–              Торік у краї відкрито чотири амбулаторії та дитячу поліклініку за рахунок місцевих коштів у Броварах та Ірпені, придбали й чимало обладнання. Це добрий приклад того, що можуть досягати громади. Децентралізація здатна поліпшити рівень первинної меддопомоги. Розвиваючись економічно, громада вкладатиме кошти і в систему охорони здоров’я. Громади повинні об’єднувати зусилля і щодо утримання великих лікувальних закладів, що надають повний спектр медичного сервісу. Потрібно раціонально розпоряджатися коштами й дбати, умовно кажучи, не про купівлю вартісного апарата для невеликої громади, а про те, щоб більше людей отримували якісне лікування.

Зміни будуть – і лише на краще

–              Відомо про спільну ініціативу МОЗ і Мінрегіонрозвитку в перспективі створити медичні округи з надання спеціалізованої меддопомоги. Які ще новації чекають на нас?

–              Постанова Кабміну передбачає поступове зменшення стаціонарних ліжко-місць у лікарнях. Нині цей показник становить 72 ліжко-місця на 10 тис. населення. Упродовж кількох років його потрібно зменшити до 60. Це вможливить виведення з експлуатації непотрібних приміщень, знизить дублювання функцій, непродуктивні витрати. Приміром, у хірургії певного закладу виконують 200 операцій на рік. Там працює чотири лікарі, є належна апаратура, яку використовують не надто інтенсивно. Коштовне обладнання поволі старіє, не приносячи максимальної користі. А є заклади, де проводять вісім тисяч операцій і обладнання використовують на повну потужність. І фахівці там мають значно кращу практику, а собівартість втручань значно менша. Для пацієнта це вигідно. Така оптимізація назріла давно. Головне тут, як мовиться, не переборщити.

Іще розроблятимемо програму розвитку первинної медико-санітарної допомоги населенню. Для цього збираємо інформацію: де і що потрібно вдосконалити. Провести ремонти, обладнання закупити, відкрити амбулаторії. Зміни будуть – і лише на краще.

–              Який наразі стан здоров’я краян, які тенденції в захворюваності?

–              Багато років сталими є основні причини смертності – це серцево-судинні захворювання, онкологія й травми. Регіональних особливостей не існує – усе, як загалом у державі. Навіть якщо говорити про онкопатології з огляду на наслідки Чорнобильської катастрофи. А от щодо ступеня виживаності хворих після виявлення онкології в нас ситуація краща, аніж загалом в Україні. Багато уваги приділяємо й серцево-судинним хворобам. В обласній лікарні відкрили відділення інтервенційної кардіології із сучасним обладнанням. Там проводять стентування, коронографію тощо. Але ще треба налагодити процес так, щоб важких хворих могли доставляти сюди впродовж 1-2 годин. Для цього потрібно навчати персонал, чим нині й займаємося. До речі, обласна програма «Здоров’я» передбачає 10 млн. гривень на придбання витратних матеріалів для проведення кардіологічних операцій.

–              І наостанок про те, чи є позитивні новини для автопарку рятівних карет «швидкої» допомоги?

–              Хоча за останні два роки ми отримали понад 50 сучасних авто для цієї служби, однак існує суттєва потреба в заміні застарілої техніки, водночас вирішуємо проблему підготовки кадрів. Нині нами подано заявку через МОЗ на автомобілі екстреної меддопомоги за рахунок держбюджету. Сподіваємося, ситуація тут має поліпшитися.

Записав Геннадій КАРПЮК

Копіювання, цитування, публікація і републікація або ж інше поширення авторських матеріалів, у т.ч. окремих частин текстів чи зображень (за винятком копіювання для приватного використання), розміщених на веб-ресурсах видання, без письмового дозволу «ЧК» забороняється і захищається Законом України «Про авторське право і суміжні права». Дозволяється цитування матеріалів без отримання попередньої згоди за умови розміщення у тексті обов’язкового посилання на «ЧК». Для інтернет-ресурсів є обов’язковим розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на цитовану статтю у тексті.