Євро -2016: «автобуси» і «зубри» – Україна десь посередині

Категорія: Спорт

«ЧК» про враження від першого тижня змагань

Перший тиждень Євро-2016 промайнув, як швидкісний французький потяг – здається, щойно був тут, а вже й сліду не видно. Свято футболу, на яке вболівальники чекали чотири роки, по-справжньому захоплює. Три матчі за день – часу нудьгувати немає. Особливо тішить той факт, що поки на Чемпіонаті Європи кожен поєдинок має якусь інтригу й відверто «прохідних» ігор ми не бачили. В усіх матчах забиваються голи – поки не зафіксовано жодної нульової нічиєї. Для шанувальників футболу – саме те, що потрібно.

Особливість турніру

На змаганнях у Франції вже можна виокремити певну особливість. Є дуже багато команд, які відверто грають від оборони: вибудовують біля своїх воріт два захисні ешелони – так званий автобус – і думають, як би не пропустити. А в атаці розраховують на стандарти чи контратаки. Таким методом зазвичай користуються середнячки європейського футболу – збірні, у складі яких немає або недостатня кількість атакуючих, технічних, «думаючих» гравців. Албанія, Північна Ірландія, Румунія, Росія, Чехія, Ісландія свої перші матчі на Євро зіграли в такому стилі. Просто з об’єктивних причин ці команди не можуть грати по-іншому. Сюди можна віднести й нашу збірну, але про неї поговоримо окремо.

Експерти пов’язують таку ситуацію зі збільшенням команд-фіналістів. Євро у Франції – перший турнір, де грають 24 команди. Раніше було 16. А так, як нові футбольні гранди не ростуть як гриби після дощу, доводиться задовольнятися кількістю, а не якістю. Ми жодним чином не прагнемо применшити заслуги цих команд – просто констатуємо факт. Навряд чи такі матчі, як Румунія – Албанія, Угорщина – Ісландія, Словаччина – Уельс можуть викликати велику цікавість у нейтрального вболівальника. Так, команди борються, б’ються, але футболу там мало. А таких матчів на турнірі вистачає. Комусь це цікаво?

Загалом, новий формат проведення змагань викликає неоднозначну реакцію. З одного боку багато матчів, до Євро залучено більше країн – популяризація, масовість і так далі. З іншого – є такі ігри, де відверто немає на що дивитися. Більше того, до плей-офф потраплять аж 16 команд. Як завжди, перші та другі місця кожної групи (12 команд) і ще чотири збірні, які матимуть найкращі показники з тих, хто опинився в кожному квартеті на третій позиції. Тобто лише вісім збірних відсіється після групового раунду. Люди жартують – аби не вийти з групи бодай із третього місця, треба бути взагалі «нульовою» командою. І така має право на існування. Тому навіть у 1/8 фіналу вболівальникам не потрібно розраховувати на феноменальну та яскраву гру команд. Футбол «зубрів», який найбільше люблять фани, розпочнеться в чвертьфіналах.

Нам є над чим працювати

Поразка нашої збірної в дебютному матчі проти німців особливо не здивувала. Звісно, ми потайки сподівалися й розраховували хоча б на нічийний результат, але об’єктивно мали мінімум шансів. Німці – чемпіони світу, збалансована, досвідчена, майстерна, тактично грамотна, дисциплінована команда. Із позитивного в грі нашої команди можна відзначити доволі непогану гру в обороні. Не можна сказати, що Фоменко виставив проти «бундестіму» класичний «автобус», але й контратак, на які ми всі так розраховували (Ярмоленко, Коноплянка), не було.

Матч у Лілі вкотре показав нашу патологічно беззубу гру в атаці. Ні, у збірної України були моменти, але в основному після стандартів. А ось із гри пригадується лише один удар Коноплянки в дебюті поєдинку. Наші форварди, Зозуля та Селезньов, завдали нуль ударів по воротах, зробили нуль загострювальних передач та одну обводку за матч на двох. Це реальна біда. Українцям не вистачало конструктиву в центрі поля, точності в передачах. Не було на полі гравця, який міг би «зв’язати» наш захист і напад. Німці в півтора рази більше зробили ТТД (тактико-технічні дії) – 1057 проти 659, більше володіли м’ячем – 63 відсотків проти 37, причому робили це на нашій половині поля. Брак у діях гравців команди Фоменка був катастрофічно високий: Зозуля – 78, Селезньов – 50, Федецький – 34, Шевчук – 33, Сидорчук та Ярмоленко – по 32 відсотки. Для розуміння Валерій Лобановський вважав допустимим брак гравця за матч на рівні 20 відсотків. Зрозуміло, що за такої гри шансів на успіх було мало.

Українці можуть занести собі в актив лише заключні 15 хвилин першого тайму. Тоді ми майже вирівняли відсоток володіння м’ячем – 52 проти 48, провели більше атак, виконали п’ять стандартів, завдали три удари по воротах, зробили вісім перехоплень і підбирань на чужій половині поля. Саме в той відрізок гри «синьо-жовті» були дуже близькими, аби зрівняти рахунок. Виходить, що ми можемо грати на рівних із топ-командами. Але лише 15 хвилин, а гра триває 90, і цього явно замало.

Ви читаєте нашу газету сьогодні, а значить, на відміну від нас, уже знаєте результат матчу Україна – Північна Ірландія. Тобто маєте більше вражень про виступи та перспективи виходу з групи нашої збірної. Детальніше поговоримо наступного разу.

Три «зубри»

У першому турі найкраще враження за рівнем та якістю гри, на нашу суб’єктивну думку, залишили по собі три команди – Німеччина, Іспанія та Італія. Це збірні, які реально можуть претендувати на титул.

Німців вже обговорили. Помітно, що команда Йоахіма Льова в грі проти Українців не викладалася на всі сто. А це значить, що в «бундестіму» є резерв для поліпшення гри. Тим більше, традиційно ця команда довго «запрягає» на груповій стадії і виходить на свій пік форми вже на плей-офф. Німці, без сумніву, з кожною грою додаватимуть і нарощуватимуть свою міць. Можливо, і добре, що ми зіграли з ними саме першими.

Іспанія – чинний чемпіон Європи. Команда провалила мундіаль у Бразилії, але залишається доволі грізною. Особливо в Європі. «Фурія Роха» переживає змінну поколінь, але стиль гри підопічних Дель Боске не змінюється. Технічний футбол, швидкість, гра в один дотик, «високий» пресинг і миттєвий відбір м’яча – той стиль гри, проти якого дуже важко встояти. Додайте сюди фантастично сильних індивідуально гравців, ритм гри яким задає геніальний Андреас Іньєста. Іспанія – це марка. Незважаючи на мінімальну перемогу в першому турі над Чехією 1:0, іспанці створили безліч моментів, продемонструвавши по-справжньому видовищний футбол.

Та найбільше приємно здивували італійці. Італія вже не та команда, яка була ще кілька років тому. Із реальних «зірок» світового рівня можна виділити хіба що Буффона та Де Россі. Решта складу – добротні футболісти, здебільшого представники місцевого чемпіонату. Італійців перед стартом Євро дуже сильно критикували, але команда Антоніо Конте впоралася з тиском гарячих тіфозі. Як не дивно, у грі проти Бельгії команда з Апеннін не була фаворитом. Усі ставили на суперника – у Бельгії дуже сильне молоде, його ще називають «золотим», покоління футболістів, багато з яких виступають у провідних чемпіонатах. Але як зіграли проти них італійці. Чітко, дисципліновано, з іскрою в очах, гарячим серцем та особливим натхненням. Гру підопічних Конте в тому матчі вже встигли охрестити «ідеальною з точки зору тактики та командних дій». Перемога 2:0 без особливих шансів на суперника, і все йде до того, що Італія повертається у «велику гру».

Євро набирає обертів, із кожним ігровим днем інтрига все більше захоплює, а команди продовжують дивувати. Тож маємо чудову нагоду ще трішки насолодитися футболом. Чого і вам бажаємо.

Ярослав ТИМОШИК

Копіювання, цитування, публікація і републікація або ж інше поширення авторських матеріалів, у т.ч. окремих частин текстів чи зображень (за винятком копіювання для приватного використання), розміщених на веб-ресурсах видання, без письмового дозволу «ЧК» забороняється і захищається Законом України «Про авторське право і суміжні права». Дозволяється цитування матеріалів без отримання попередньої згоди за умови розміщення у тексті обов’язкового посилання на «ЧК». Для інтернет-ресурсів є обов’язковим розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на цитовану статтю у тексті.