Свята Трійця

Категорія: Культура

IMG_1005

День Святої Трійці – одне з трьох головних християнських свят (водночас із Різдвом і Воскресінням Господнім) належить до дванадцяти найважливіших свят Православної церкви.

Історія

День Святої Трійці – одне з головних християнських свят, яке стверджує й оспівує триєдність Всевишнього. Свято відзначається через п’ятдесят діб після Великодня і припадає на неділю. Цього дня вранці треба відвідати церкву, запалити подячну свічку й узяти участь у службі. Свої оселі віряни прикрашають гілками берези, клена, горобиною та польовими квітами. У церкві освячують різні цілющі трави, приміром, мелісу та м’яту.

Святкування триває три дні. Першого, який ще називається Зеленою неділею, люди повинні бути дуже уважні та обережні. Свою дію посилюють такі міфічні істоти, як русалки та інша нечиста сила. Тому прийнято прикрашати свої оселі ароматним різнотрав’ям, а ікони – березовими гілками. Молода берізка – це символ природи, що квітне в усій своїй красі. А зелений колір асоціюється з очищенням, оновленням і життєдайною силою.

Другого дня Трійці, Клечального понеділка, люди відвідують церкву.

На третій день свята, який називається Богодуховим днем, дівчата «водили Тополю», у ролі якої була незаміжня дівчина – перша красуня на селі. Її наряджали вінками, стрічками, гілками та водили дворами, де господарі щедро пригощали учасників цього дійства. Зустріти Тополю вважалося до великої удачі, та й сама вона бажала кожному доброго врожаю, любові й благоденства. Також цього дня в колодязях освячували воду.

 А як в інших країнах?

У таких країнах, як Німеччина, Австрія, Бельгія, Іспанія, Данія, Латвія, Люксембург, Румунія, Швейцарія, Норвегія, Франція, Ісландія, це свято є державними.

Так, у Австрії досі прийнято прикрашати колодязі вінками з квітів і зелених гілок берези. А під час меси в храмах відпускають на волю голубів – символів свята.

На Кіпрі християни на Святу Трійцю відзначають і свято води, яке називається Катаклізмос і символізує спогади про Вселенський потоп і порятунок Ноя.

У Німеччині віряни також прикрашають житло вінками з гілок берези, букетами польових квітів. Також у цій країні влаштовують народні гуляння з катанням на гойдалках і човнах.

У Італії цього дня розкидають пелюстки троянд з-під стелі храму.

У Франції під час богослужінь дмуть у труби, що символізує сходження Святого Духа.

 Народні прикмети

Чимало народних прикмет на Трійцю пов’язано з погодою. Роса, що випала на Трійцю, вважається дуже корисною для здоров’я та краси. Тому дівчатам радять нею вмиватися, щоб зберегти молодість і стати ще кращими.

Трійця вважається вдалим днем для сватання. Якщо посвататися на Трійцю, а одружитися на Покрову, це є запорукою дружної, щасливої і міцної родини.

Якщо цього дня дощить, то це до хорошого врожаю, тепла та грибного літа. На Трійцю не можна працювати на землі, зате можна збирати лікарські трави. Зібране в цей день зілля має особливі цілющі властивості.
За повір’ями, після Зелених свят настає Русалчин тиждень. Це час ворожінь, якими захоплювалися дівчата. Вони плели й пускали на воду віночки з польових квітів. Якщо віночки сходилися – дівчину цьогоріч засватають. Якщо віночок повернеться до берега – вона ще рік сидітиме в дівках. А коли потоне, то нескоро вийде заміж. Якщо вінок пливе рівно – життя складеться розмірено і вдало. Якщо гойдається на хвилях – життя буде бурхливим і неспокійним. Якщо швидко зникне з очей – вийти заміж доведеться в далеких краях.

Забобони

Вважають, що саме на Трійцю русалки виходять із річок на поля. Ночами вони заводять свої ігрища та мешкають у лісах до Петрового свята. Зазиваючи перехожих своїм сміхом, вони здатні залоскотати їх до смерті. Говорять, що на свято можна побачити русалку, але така зустріч не принесе людині нічого доброго. Адже ці істоти можуть затягнути її у водойму. Тому з давніх-давен вважається, що купатися в річках під час зелених свят небезпечно. Щоб уберегтися від чарівних очей русалки, люди вдягалися в зелене вбрання, збиралися великими натовпами і вирушали на озера та річки, де гучно веселилися. Обов’язково потрібно було носити із собою полин – ця трава відлякувала нечисть.

Що готують до святкового столу

У Троїцьку суботу господині готуються до свята й печуть калачі. Один із калачів обов’язково кладуть на підвіконня, щоб задобрити русалок і лісових мавок. Маленькі калачики роздають жебракам. У давнину на іконах і образах у червоному кутку розвішували чисті вишиті рушники, лавки застеляли покривалами, доріжками й килимками, на ліжках одну на іншу складали гарно вишиті подушки. Скатертина для святкового столу повинна бути зеленою, як і весняна природа.

Кілька старовинних правил

Осика вважалася забороненим деревом, за однією з легенд, на ній повісився Іуда.

Вербу ламати також було не можна: вона вже «відплатила добром» на Вербну неділю.

Прикрашали лише гілками клена, липи, ясеня, вільхи, тополі, берези, верби, дуба.

На підлогу в будинках стелили запашні стебла аїру болотного, який іще називають лепехою. Лежали стебла в будинку всі три святкові дні. Вважається, що саме в цей день аїр набуває магічних властивостей: залучає до будинку добробут, чистить будинок та оздоровлює його мешканців.

Підготувала
Наталія Остаповська

Копіювання, цитування, публікація і републікація або ж інше поширення авторських матеріалів, у т.ч. окремих частин текстів чи зображень (за винятком копіювання для приватного використання), розміщених на веб-ресурсах видання, без письмового дозволу «ЧК» забороняється і захищається Законом України «Про авторське право і суміжні права». Дозволяється цитування матеріалів без отримання попередньої згоди за умови розміщення у тексті обов’язкового посилання на «ЧК». Для інтернет-ресурсів є обов’язковим розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на цитовану статтю у тексті.