Із головою Васильківської райдержадміністрації Володимиром Сабадашем ми познайомились після засідання Гребінківської селищної ради, яка шукала «формулу допомоги» родині 17-річного місцевого учня Юрія Кудрявцева, який загинув. Двічі слідство закривало справу, вважаючи, що смерть хлопця спричинило перохолодження, а не насильницькі дії. І двічі міжрайонна прокуратура справу поновлювала. На сесії очільник району сказав: «Якщо надійде заява від родини щодо ексгумації тіла загиблого, сьогодні ж прокуратура винесе про це постанову – автомобіль у мене напоготові». Тому й запитую нині Володимира Івановича:
Чим була вмотивована Ваша присутність у Гребінках: вгамувати пристрасті, що виникли навколо цієї трагедії, бажанням допомогти родині або прагненням керівника з`ясувати ситуацію на місці?
До всіх питань, що стосуються людей, – їхнього здоров`я, безпеки, соціально-економічного стану – в мене такий підхід: особисто вивчити ситуацію, оперативно відреагувати на неї, прийнявши відповідне рішення, мінімізувати можливість у подальшому повторення подібних трагічних випадків. Нині, як ви знаєте, за справою Кудрявцева поновлено слідство. Я також тримаю це питання на контролі – з точки зору надання організаційної або іншої допомоги в разі потреби.
Які висновки для себе зробили з цієї історії?
Найперше, морально-правові. Будь-яке слідство має проводитися об’єктивно, всебічно, з урахуванням усіх обставин справи. Друге – громадський контроль і громадянська позиція мають прийти на зміну мітинговій демократії. І третє – молоддю потрібно займатися, приділяти їй увагу, щоб у неї не було бажання перетворювати дозвілля на байдикування та отримувати емоційне піднесення лише за допомогою оковитої. А я зобов’язаний бути в гущі політичних, соціальних та інших проблемних подій, що відбуваються на теренах району. Інакше не можна.
Але для цього необхідно забагато часу? Чи не потерпатиме від цього якість інших значущих управлінських рішень?
Потрібно чітко планувати свій робочий день. І відокремлювати головні нагальні питання від другорядних. Робочий день у мене розпочинається о 7.25. І завершується пізно ввечері. Інколи – опівночі, як це було останні тижні, коли готувалися до можливої повені та боротьби з нею. Але найперша увага – соціально-економічним питанням.
Два роки поспіль Київщина посідає перше місце серед регіонів України в рейтингу соціально-економічного розвитку. Яке місце за Васильківським районом у цьому рейтингу серед 25 районів області?
За основними показниками, які характеризують соціально-економічний розвиток району, Васильківщина не виходить із п’ятірки найкращих. Третій рік поспіль, із того часу як очолив райдержадміністрацію, в нас перевищується показник бюджетних надходжень. Це дає змогу розвивати соціальні, гуманітарні та інші проекти, поліпшувати інвестиційний клімат. Васильківський район – агропромисловий. Торік ми вибороли перше місце зі збору врожаю зернових. Водночас підсилюємо овочевий напрямок. У селі Лосятин і селищі Глеваха побудували потужні сучасні овочесховища на тисячі тонн. Прагнемо, щоб кожне овочеве агрогосподарство в районі мало можливість для зберігання свого врожаю на вигідних умовах.
Які чинники сприяють сталому розвитку району, а які, можливо, політичні, заважають?
Посада вимагає від мене бути, найперше, господарником. І це найкраща політика. У керівника району, за великим рахунком, опозиції немає. Бо ми всі разом – і провладна команда, і наші політичні опоненти – маємо дбати про потреби та запити людей. А вони не змінюються в залежності від кольору того або іншого партійного табору. У мене плідні відносини з кожним сільським і селищним головою. Практикую щоденні виїзди на місця, де з`виникають вузлові проблеми. Від усіх місцевих голів зібрали перспективні плани розвитку на 2013 рік і відстежуємо їхнє виконанням. Але не в ролі спостерігачів, а в якості помічників та контролерів. Щодо «чистої» політики: в нас 86 депутатів районної ради, і в опозиції незначна їх частка. Для протистоянь, з`ясування амбіцій на сесіях не залишається місця та часу. Особливо, коли йдеться про питання охорони здоров`я, соціального захисту, будівництва, залучення інвестицій тощо.
На Васильківщині введено в дію один із ініційованих губернатором інвестпроектів – побудовано найбільший у Європі та перший в області хлібокомбінат потужністю 250 тонн продукції на добу. Під час будівництва цього об’єкта керівництво заводу зазначало, що обласне і районне керівництво всіляко сприяли якнайшвидшому його будівництву. Яка роль районної влади в реалізації цього проекту?
Ми допомагали у визначенні місця розташування цього комбінату, враховуючи транспортні розв`язки. Оперативно реагували на вирішення поточних питань щодо належного електрозабезпечення та газопостачання. Відстежували, щоб усі технічні питання вирішувалися своєчасно та злагоджено. Губернатор постійно тримав у полі зору цей об’єкт, неодноразово виїжджав на місце будівництва. Його вимога – всіляко поліпшувати інвестиційну привабливість Київщини – для нас була й залишається пріоритетним напрямком у роботі. Адже такі інвестпроекти (його вартість 45 мільйонів доларів) – це сотні робочих місць, суттєве збільшення надходжень до бюджету, можливість отримувати звичайним людям з усієї області свіжий хліб соціальних сортів за стабільними цінами.
Нині на часі не менш важливе завдання – поліпшення роботи з підприємцями. Що в цьому плані зроблено в районі?
У нас створено й діє дозвільний центр за принципом єдиного вікна. Торік надано понад півтори тисячі дозволів на підприємницьку діяльність у різних сферах. Заступник із питань економіки Артем Гандзюк особисто контактує з кожним приватним підприємством. Така «точкова робота» надає змогу обговорювати на представницьких нарадах усі їхні проблеми та приймати необхідні управлінські рішення. Ми намагаємося змінити стереотипи відносин влади з підприємцями. Зі свого боку ми їх консультуємо, допомагаємо, а в разі потреби звертаємося за допомогою до них. Таким чином досягається конструктивний діалог. Як наслідок – укладення соціальних договорів. Це певні моральні та фінансові зобов’язання підприємців при вирішенні низки соціальних питань району.
Нещодавно на колегії облдержадміністрації обговорювалися інфраструктурні проекти, які мають бути реалізовані в районах. На що сьогодні спрямовані зусилля керівництва райадміністрації?
Насамперед, це проблема енергозбереження. Ми поставили таке завдання – за рахунок новітніх технологій зменшити витрати газу на 50 відсотків для потреб теплокомуненерго. У позаминулому році побудували одну сучасну котельню в селищі Калинівка, що працює на альтернативному паливі з пресованих відходів від деревообробки, так званих пілетах. Торік побудували ще шість котелень. Центральна лікарня на 450 ліжко-місць уже опалюється за сучасною технологією. На черзі – Калинівська селищна школа №2. У цьому році продовжуємо цю роботу, адже в нас 38 шкіл, 52 медичних заклади.
Як із наданням медичної допомоги населенню, чи є зрушення на краще?
Змінилося фінансово-організаційне управління Центральною лікарнею міста Василькова. Раніше вона фінансувалася наполовину районним та міським бюджетами. Нині фінансове питання виключно за нами. Що зроблено? Для надання своєчасної допомоги мешканцям сіл та селищ оновлено парк «швидких» – закупили п’ять спеціалізованих автомобілів. Продовжується створення мережі фельдшерсько-акушерських пунктів та їхнє забезпечення всім необхідним. Нині завершується ремонт найбільшого в центральній лікарні відділення – хірургічного. Там буде сучасне обладнання та задіяні передові технології. Зроблено капітальний ремонт у відділені для немовлят. Закуплено новітнє обладнання для пологового будинку. Загалом створені належні умови для роботи лікарям. За статистикою, переважна більшість породіль із району їздять уже не до Києва, а звертаються до місцевих лікарів. Відремонтовані та забезпечені сучасним обладнанням ветеранські палати. Понад 130 інвалідів району та міста отримали безкоштовно нові інвалідні візки. Водночас ми реконструювали молочну кухню для малечі. Більше 450 дітей мають можливість отримувати на пільгових умовах молочні суміші.
Багато людей із Васильківського району їздять на роботу до Києва. Що робиться для закріплення кадрів на місцях, особливо молоді?
Молоді працівники бюджетної сфери – вчителі, лікарі, спеціалісти управлінської ланки – отримали майже півтори тисячі земельних ділянок. Ми на це пішли свідомо, розуміючи, що «вкорінення» кадрів на районному рівні розпочинається із землі. Досягли домовленостей із перевізниками, щоб вони працівників бюджетної сфери, насамперед, лікарів та вчителів, підвозили безкоштовно до місця роботи й назад.
Розмову вів Микола ЗАКРЕВСЬКИЙ