Чобітки - парафіном, шуби - бензином

Ретельний догляд за взуттям

Особливої уваги цього сезону вимагає лаковане. Аби вберегти його від розтріскування, чобітки потрібно злегка розігріти, трохи потримавши неподалік батареї центрального опалення. Еластичність покриття забезпечить використання такої емульсії: яєчний жовток старанно збивають із трьома ложками скипидару, потім додають чайну ложку рицинової олії. Однорідну масу, що утворилася, гарно збовтують і наносять на взуття. Дають їй трохи всотатися, залишки витирають.

Шкіряне взуття не можна залишати нечищеним і мокрим, адже воно стає жорстким із утворенням тріщин. Найперше потрібно звільнити від бруду з допомогою вологої ганчірки. За значного забруднення зрідка допускається миття водою. Сучасні сушарки у випадку намокання стають справжніми помічниками. За їхньої відсутності середину щільно набивають зім’ятими газетами, це також дозволяє добре зберігати форму. Потім протирають насухо, мастять кремом. Залишають «відпочити» на кілька годин або й на ніч. Уранці натирають до блиску оксамитовими ганчірочками. Надати вологозахисних властивостей допоможе така суміш: по 100 г лляної олії та яловичого жиру, 30 г бджолиного воску й 20 г грамів каніфолі. Складові з’єднати, розтопити, охолодити. Нанести на суху поверхню. Убезпечити від намокання також допоможе обробка парафіновою свічкою чи риб’ячим жиром.

Щоб на шкіряній світлій поверхні не залишалося плям, їх добре змащують безбарвним кремом і полірують до блиску. Допомагає протирання розрізаною навпіл цибулиною. Таке взуття зовсім на вас не образиться, якщо ви його балуватимете якісним кремом для обличчя. Добре реагують такі вироби на протирання молоком і полірування спеціальною ганчірочкою.

Замша добре очищається за допомогою нашатирного спирту (чверть склянки) і води(півсклянки). Спочатку протерти ваткою з розчином, а потім сполоснути чистою водою. Таке взуття добре чистити, потримавши над парою й почистивши спеціальною щіткою саме для замші.

Чисте гумове взуття полюбляє в очікуванні свого часу, аби його змащували гліцерином.

Аби взимку підошва не ковзала, її можна обробляти наждачним папером.

І хутро буде, як нове

На хутряні вироби суттєво впливає волога, значно погіршуючи зовнішній вигляд. Якщо вже так сталося, повернувшись із вулиці, не поспішайте якнайшвидше просушити його біля джерел тепла. Навпаки – одразу струсіть, гарно розправте й повісьте на плічка в прохолодному приміщенні, адже такі речі від тепла стають ламкими й звалюються. Після просушування потрібно злегка простукати тоненькою паличкою. Далі розчісують за ворсом.

Якщо речі забруднилися, можна вдатися до чищення підігрітими висівками чи крохмалем – насипати на хутро, трохи потерти, струсити й почистити щіткою.

Шубку можна почистити крохмалем із бензином або щіткою, змоченою бензином. Аби біле хутро не пожовкло, його протирають розчином перекису водню (столова ложка на літр води). А пожовкле відновлюють насиченим розчином, але лише поверху, бо можна пошкодити шкіру. Проводити такі процедури потрібно з обережністю, починаючи з малопомітної частини.

Каракуль також протирають розведеним перекисом водню – чайна ложка на склянку води з додаванням кількох крапель нашатирного спирту.

Хутряні вироби мають висіти в просторій шафі з доступом повітря, поодаль від джерел тепла і сонячних променів. Ще досі доречні поради наших бабусь щодо боротьби з міллю: тримати неподалік сушені букетики з м’яти, лаванди, полину, пижма. Неприйнятно натягувати на речі поліетиленові чохли. Якщо зворотний бік хутра втратив еластичність, його можна відновити, змочивши в розчині оцтової есенції з кухонною сіллю в пропорції: дві столові ложки есенції, три чайні ложки кухонної солі на літр води.