Минулого тижня в медіа-просторі розповсюджено звернення діячів російської культури на підтримку позиції Володимира Путіна щодо України. За кілька днів під ним підписалося 300 чоловік. І щодня ми з болем і сумом бачили там нові прізвища акторів, не розуміючи, як вони могли?.. Долар, що продовжує невблаганно зростати, військові в Криму, мобілізація – здавалося б, ну що нам ті Табаков чи Боярський? Аж ні, ми відчували справжнє розчарування, як завжди, коли любиш, а тебе не розуміють. Та ось з’явився інший список – тих, хто зрозумів, не побоявся. І ми вкотре відчули: росіяни все-таки з нами!
Текст звернення «за президента» оприлюднено на сайті Міністерства культури Російської Федерації. Серед тих, хто підписалися, такі відомі актори та режисери, як Олексій Баталов, Сергій Безруков, Михайло Боярський, Олексій Булдаков, Еліна Бистрицька, Станіслав Говорухін, Юрій Соломін, Олег Табаков, Дмитро Харатьян, Людмила Чурсіна. А також співаки Лев Лещенко, Надія Бабкіна, Валерія, Олег Газманов, Олена Образцова, Микола Расторгуєв. Є в цьому списку й артисти цирку та балету, продюсери, керівники театрів і мистецьких вишів.
А от Олег Газманов і Валерія, разом із чоловіком-продюсером Йосипом Пригожиним, минулої неділі саме перебували в Криму під час так званого рефрендуму. Згодом в інтернеті виринуло фото артистів із георгіївськими стрічками та написом: «За возз’єднання Криму та Росії. Референдум відбувся, вибір зроблено».
– Мене запитують, чи підписував я листа на підтримку політики нашого Президента в Україні та Криму, – написав інший популярний актор Сергій Безруков у «фейсбуці», – Так, я висловив свою позицію. Дуже люблю Україну, там прекрасні люди. Люблю Крим. І якщо нині суспільно-політична ситуація складається так, що кримчани можуть визначитися, чи хочуть вони повернутися до Росії, вважаю, вони мають повне право висловити свою думку на референдумі. У нинішній ситуації це – єдиний шанс на мирне вирішення ситуації в Криму.
Цікаво, що після цих висловлювань Сергія Безрукова в Грузії скасували вистави за участі артиста, заплановані на травень: «Це те ж саме, що підтримати окупацію Абхазії та Цхінвальського району».
Не обійшлося й без курйозів. Наприклад, прізвище російського художника Віктора Цигаля також спочатку значилося в списку. Згодом з’ясувалося, він помер ще 2005 року. І щойно в пресі оприлюднили інформацію про це, прізвище митця зникло зі списку.
Йосип Кобзон узагалі не добирав слів, із легкістю назвавши учасників мітингів на Майдані «бандитами, а революційні акції – злочинними». Стосовно скасування концертів українського рок-гурту «Океан Ельзи», запланованих на квітень-травень, висловився так: « Виступали на Майдані, а після цього хочете приїхати годуватися до Росії?! Годуйтеся в себе вдома!».
Після чого керівництво українських міст, у яких Йосип Давидович є почесним громадянином (зокрема, у Дніпропетровську та Полтаві), заговорило про позбавлення артиста цих звань.
Тим часом у Києві було скасовано концерт російського піаніста Дениса Мацуєва, який теж підтримав Путіна. Кажуть, причиною стали численні дзвінки зі скаргами невдоволених українців.
Утім, багато російських артистів так само відкрито висловили свою підтримку українському народові. Серед них сатирик Михайло Жванецький, співаки Борис Гребенщиков, Андрій Макаревич, Юрій Шевчук, Олександр Розенбаум. Режисери Ельдар Рязанов і Марк Захаров, письменники Борис Акунін і Віктор Пелевін. Актори Лія Ахеджакова, Армен Джигарханян, Валентин Гафт, Володимир Гостюхін, Леонід Броневий, Олена Яковлєва, Юрій Стоянов, Марат Башаров, Сергій Маковецький, Леонід Куравльов, Емануїл Віторган, Михайло Кокшенов, Станіслав Садальський, Наталія Фатєєва, Михайло Єфремов та інші.
Ось думки деяких із них.
Андрій Макаревич, лідер гурту «Машина времени»:
– В Україні відбулася найтиповіша революція, і за усієї моєї нелюбові до революцій не можу назвати її несправедливою. І тепер можна скільки завгодно «лопотіти крилами» і називати повстанців «коричневою чумою» – виглядає це мерзенно. Такої відвертої пропаганди й такої кількості брехні не пригадаю з кращих брежнєвських часів. Та й не можна це порівняти, адже тоді можливостей було менше.
– Відбувається велика політична гра, у якій менш за все думають про російський та український народ. Це лише слова. Давайте будемо розумнішими й не дамо себе «розвести», адже нас підштовхують до ворожнечі.
– Це інша нація – дружня, історично пов’язана з Росією, але інша. І нині Україна – зовсім інша країна, а про неї говорять у такій тональності, як у програмах Мамонтова або Соловйова: «Захочемо – розженемо, захочемо – захистимо, а російська мова там мусить бути!». Хлопці, це не ваша справа. І це жахливі неввічливість і порушення не лише правил поведінки, а й того, що створює в світі певний баланс. Можна допомагати, вести переговори, співчувати, не погоджуватися, але не можна в такій тональності кричати на всю нашу країну, в якій подібне завжди знаходить відлуння. Це якийсь неочікуваний і мерзенний прояв національного безкультур’я.
Борис Гребенщиков, лідер гурту «Акваріум»:
– Яким би не було великим бажання деяких політиків увійти в історію, не намагайтеся зробити це за рахунок смерті людей, що вам довіряють. Ті, у кого в руках влада, згадайте про народ, який вам її делегував. Без цього народу ви ніхто. Припиніть нацьковувати одних людей на інших, припиніть брехати своєму народу заради примарної вигоди, яка завтра призведе до непомірно великих втрат.
Також Борис Гребенщиков записав і виклав у Youtube антивоєнну композицію «Любов під час війни», як своєрідний заклик до всіх політиків вирішити конфлікт між Росією та Україною мирним шляхом.
– Для нас, акторів, це був єдиний простір – Україна, Росія, Крим. Я народилася в Україні, щоправда, мешкала там лише до річного віку. Але все одно Україна – це така ж моя Батьківщина, як і Росія. Нехай зневажають мене, нехай кидають каміння, але я особисто Україну не зраджу. Ні під яким виглядом, навіть якщо мене жорстко за це принижуватимуть.
Борис Акунін, письменник:
– Україна хоча й рідна нам, але вона інша і має свій власний шлях. І я бажаю цій країні всього найкращого. Україна довела мужністю та кров’ю, що вона – держава. Упевнений, що в неї все буде добре й без Криму. А кримчани, швидше за все, пошкодують, що відділилися.
– Ніколи не змирюся з тим, що Росія з Україною можуть стати ворожими державами. І ситуацію, що склалася між нашими країнами, можу порівняти з армянським прислів’ям: «Один дурень кинув у воду камінь, а сто розумних не можуть його витягнути».
Підготувала Христина БРЯНЦЕВА