Потурбуймося про улюбленців

Деякі культури вимагають певної агротехніки, важливо не упустити деякі моменти на певному етапі. Особливості догляду має коренева селера, окрім регулярного поливу, розпушування, підживлення. За нестачі вологи погано формується коренеплід. У червні потрібно внести азотні, калійні та фосфорні добрива. На кореневій селері зелень не зривають, це впливає на його формування. Для утворення гладенького, без зайвої «бороди» кореня, у липні землю біля рослини спушують, відгрібають, потім або стрижуть тоненькі корінці, або протирають жорсткою ганчірочкою. Дають поверхні підсохнути й підгортають землею. Через два дні можна полити. Наприкінці літа проводять обробку від грибкової інфекції біологічними преператами. Збір проводять пізньої осені.

У черешкової селери свої примхи. Вона полюбляє, аби її відбілювали. Для цього через кожні 20 днів рослину потрібно підгортати вологою землею, не засипаючи точку росту. Деякі городники проводять обгортання черешків чорним папером за досягнення 45 см. Важливо, аби зелений чубчик залишався зовні. Папір фіксують пластиковою склянкою з відрізаним дном.

Цієї пори вимагає уваги й цибуля-порей. Аби отримати якомога довші білі стебла, їх також потрібно підгортати ґрунтом до кінчиків листя, не допускаючи потрапляння землі всередину. Можна також обв’язувати папером або картоном. Зелень порею наростає до пізньої осені, на відміну від інших різновидів цибулі. Культура доволі холодостійка, витримує заморозки до – 1°С. Для кращого зберігання її збирають наприкінці жовтня, до настання стійких морозів.