Завантаження ...
Зроблені власноруч корисні для господарства речі вийдуть добре і служитимуть довго. Проводьте технічні експерименти. Пізнавайте щось нове. Займайтеся спортом. Зірки сприятимуть сміливцям і винахідникам. Відмовтеся від гострих страв. Не вживайте алкоголю. Зберігайте ясність розуму.
Категорія: 
Це загадкове слово означає процес переробки органіки дощовими черв’яками. А готова маса – екологічне добриво – це вермикомпост чи біогумус. В епоху суцільної хімізації перед людиною постає питання вирощування чистої продукції харчування. Саме тут на допомогу можуть прийти невтомні трудівники землі – дощові черв’яки. Найкраще із цим справляються каліфорнійські, а до нашої місцевості найліпше адаптовані старателі. Вони успішно зимують у компостних купах, особливо під утепленням із соломи, кукурудзиння, товстого шару падолисту тощо. Але перш ніж заселяти в природні умови, потрібно зайнятися їхнім розведенням у ящиках, допоки їхня кількість зросте в захищеному приміщенні: льосі, сараї чи навіть квартирі.
А достоїнств у них ціла низка. Щонайперше, ці черви забезпечують швидку переробку кухонних харчових відходів, городніх залишків, гною після домашньої худоби тощо. Співвідношення користі гною та вермикомпосту становить 1 до 15 – тонна біогумусу замінює 15 тонн гною! Важливо, що, працюючи над вермикомпостом, черви перетравлюють насіння бур’янів і воно не проростає в ґрунті. Водночас там відсутні хімічні елементи, радіонукліди, шкодочинні мікроорганізми. Натомість переважають корисні мікроорганізми. Завдяки застосуванню вермікомпост поліпшує складову землі, відновлює природні процеси, вдвічі-тричі збільшує врожайність, якість продукції значно зростає, що цінується в усьому цивілізованому світі, котрий готовий сплачувати більше за якісні продукти, вирощені на біогумусі на основі природного землеробства. А розпочати розмножувати старателів виявилося не такою вже й складною справою.
За бажання можна влаштувати власну вермиферму. Придбавши порцію черв’яків (добре, що нині це не складно), їх поселяють в ящики. Підійдуть пластикові, в яких нині продаються овочі-фрукти. Їх ставлять у піддон із суцільним дном, насипавни шар піску (для поглинання зайвої вологи, котру черв’яки полюбляють на рівні 80 відсотків – для цього час від часу їхнє лігво зволожують відстояною водою (20-22°С). Оптимальна температура утримання становить 15-25°С. Середовище має складатися з перепрілого сіна, соломи чи листя впереміш із гноєм. Черв’яків рівномірно розподіляють по поверхні, злегка тритрушують піском чи землею. Ящик накривають зволоженими картоном, повітропроникною тканиною чи мульчують.
От майже й уся морока. Надалі догляд полягає в підгодівлі органікою, підтриманні температурного й водного балансу. Окрім подрібнених рослинних відходів, тваринного посліду (він має пройти ферментацію від півроку до року, дворічний категорично не застосовують), полюбляють спиту заварку, бананові шкурки, картон, папір, газети «читають», як-то кажуть, від кірки до кірки. До нового корму мають звикати поступово, склад бажано не змінювати. Усю товщу їхнього середовища існування проколюють заокругленими штирями для насичення киснем 1-2 рази на тиждень. Додавати їм харчі потрібно щотижня. Принцип такий – чим тепліше, тим кращий апетит.
За комфортного мешкання черви утворюють тришаровий «пиріг»: нагорі знаходиться свіжий пласт (приблизно 5-10 см) із кормом для червів, посередині – основна житлоплоща (може сягати 15-30 см), унизу – перероблений біогумус, цей шар поступово наростає. Повний цикл накопичення біогумусу відбувається 3-4 місяці. Наберімося терпіння й зачекаємо на кінцевий результат.
