Донбас: чи можлива дорожня карта миру?

Ось і прийшло свято на нашу вулицю. Свято Українського прапора, але, щоправда, на вулицю російську – Котельницьку набережну, що в кілометрі від Кремля.

Наступного дня після того, як у Києві підняли на дзвіницю Києво-Печерської лаври на 35-метрову висоту семитонний дзвін Усіх Святих, вилитий свого часу в Донецьку, у Москві, на 176-метровій висоті одного із семи сталінських хмарочосів замайорів шестиметровий український жовто-блакитний прапор – символ нескореної нації та її непереможного духу. Патріотично налаштовані відчайдухи пофарбували також у національні кольори шпиль будинку. Ця подія стала дзвінким, символічним акордом до Дня українського прапора й водночас Дня Незалежності України. Вона викликала не менший резонанс у світі, аніж приземлення свого часу на Червоній площі на легкомоторному літаку німецького аса-відчайдуха Руста. А це вже інша символічна паралель напередодні завтрашньої зустрічі в Києві Президента Петра Порошенка з німецьким канцлером Ангелою Меркель.

У символах – свій історичний зміст. І свої сучасні паралелі. Велич країни міряється не лише висотою її столичних хмарочосів, площею території та потужністю армії, а найперше – силою духу її громадян, висотою християнської духовності. І лише свідомі громадяни, а не правителі, здатні принести мир і свято на наші вулиці, найперше донбаського регіону. Адже там, упродовж тижня, гинули українські мирні мешканці, військові. Лише за останню добу загинуло 5 військовослужбовців та 21 поранено.

Днями в зоні АТО сталася одна з найтрагічніших подій – масова загибель мирних людей. У Луганській області між селищами Хрящевате й Новосвітловка під обстріл «градів» путінських найманців потрапила колона біженців. За словами свідків, усі автомобілі рухалися під білим прапором. За кермом вантажівок були українські військові.

– Я попросив командира евакуювати людей, – згадує цей день один із місцевих мешканців. – Ми швидко зібралися, хто як, і нас повезли. Проїхали до повороту. І потім – вибух, машину розтрощило на шматки. Тещу наповал убило і онука, донька від втрати крові померла, – старенький не стримує сліз.

За повідомленням інформцентру РНБО, загинуло 17 біженців, шість поранених доставлено до лікарні.

Мешканці пояснюють: і вдень, і вночі лунають постріли, від вибухів здригається земля, край покидають люди, у яких зруйновані будинки, є загиблі родичі. Їх ховають у городах – до цвинтаря через обстріли не дістатися.

Експерти вважають: в умовах наближення остаточного штурму на оточених бойовиків вони здатні не лише до масових убивств мирного населення, а й до організації техногенних катастроф. «Вовчі інстинкти» – убивати й нищити все, що трапляється на дорозі – викликають у ворога успіхи українських воїнів. За останніми повідомленнями, ними зайнято дві третини Луганська, практично переходить до контролю місто Іловайськ, що розташоване в 15 кілометрах від Донецька, і є для нього стратегічним пунктом.

Переможна хода спецоперації стала можливою не лише завдяки звитязі військових, відзначають експерти, але й внаслідок зміни тактики бойових дій. Силовики «розрізають» території, захоплені терористами ЛНР і ДНР, беруть їх у щільне кільце, унеможливлюючи підкріплення зброєю та живою силою, а потім знищують у ворожому лігві.

Поки в зоні військового протистояння, поглиблюється й соціально-економічна ситуація. На територіях, де панують «народні республіки», дефіцит води, харчів тощо. У переважної більшості мешканців, особливо пенсіонерів, немає навіть за що купувати воду, за якою шикуються довжелезні черги.

Загальна заборгованість Пенсійного фонду перед пенсіонерами Донецька, Горловки, Єнакієво,Макеївки, Тореза, Харцизька, Кіровського, Шахтарська, Ждановки, Снєжного на середину серпня становила 642 мільйони гривень. Пенсії припинили виплачувати з 18 липня – тут фізично не можуть провести фінансові операції, на відміну від звільнених від сепаратистів Слов`янська та Краматорська.

Чого очікувати далі? Можна продовжувати намагатися закопати сокиру війни разом із ворогом, а можна спробувати вкотре використати дипломатичні важелі. Чергову спробу наблизитися до миру буде зроблено 26 серпня в Мінську. Там відбудеться зустріч президентів і високопосадовців у форматі Україна – ЕС – «Євразійська трійка» (Росія, Білорусь, Казахстан). Ітиметься про виконання угоди про Асоціацію між Україною та ЕС, енергетичну безпеку та найголовніше – стабілізацію ситуації на Донбасі. «Нарешті вимальовується дорожня карта, яка може привести до закінчення війни й переходу до миру… Хотілося, щоб ніхто й ніщо не зруйнувало цю надію», – висловив сподівання у фейсбуці заступник голови Адміністрації Президента Валерій Чалий.

Микола ЗАКРЕВСЬКИЙ