«Хай Миколай у вишиванці розбудить подарунком вранці»

У перекладі з грецької ім’я Миколай означає «той, хто перемагає народ». Він ще за життя став святим. Пройшли століття, а ми й досі з нетерпінням чекаємо його в гості.

Винагорода Бога – творіння чудес

Дослідникам життя святого Миколая іноді важко відділити правду від легенди. Першу біографію святого Миколая написано в IX столітті, але більш відома біографія Святого, написана в Х столітті Метафрастесом.

Святий Миколай народився близько 270 року в місті Патарі, у Лікії, південно-західній області Малої Азії. Батьки святого Миколая належали до одного з найвідоміших і найбагатших лікійських родів. Довгі роки в них не було дітей. Миколай був їхнім єдиним, вимоленим сином. Благочестиві батьки дбайливо виховували його в християнському дусі, а дядько , який був єпископом патарським, дбав про його освіту.

З юних літ Миколай відзначався глибокою побожністю, піклувався про вбогих і нужденних і, згідно з рішенням своїх благочестивих батьків, вибрав духовний сан.

Минули роки. Він став священиком. Віддав усе своє майно бідним людям і скрізь чинив добро. Своїм милосердям заслужив винагороду в Бога – благодать творіння чудес. Саме тому кожного року 19 грудня в день янгола Св. Миколая ми відзначаємо це улюблене всіма свято.

У народних легендах і переказах святий Миколай виступає як покровитель рибалок, хоронитель від стихійних лих та опікун диких звірів.

Листи чарівнику

Все відбувається в ніч із 18 на 19 грудня. В оселі, де мешкають діти, тихо приходить Миколай і так само непомітно кладе під подушки, а іноді в черевички сплячої малечі жадані дарунки. Звідки Миколай знає, що кому потрібно?

Узагалі-то напередодні чарівної ночі належить написати лист-прохання до святого, покласти записку на вікно й сподіватися на здійснення мрії: чи то янгол, чи то яка пташка той лист забере.

У низці країн світу прийнято, щоб до малюків Святий Миколай приходив зі своєю свитою. Його супроводжують двоє янголів і двоє чортів. Перші мають повідомляти своєму заступнику про хороших дітей, другі нашіптують Миколаю про всі провинності малюків. Перемагає завжди добро: ніхто з дітвори не залишається без подарунків.

Саме після зимового Миколи розпочинався веселий «сезон» вечорниць – час веселощів, пісень, жартів, кохання й сватання.

Прикмети

На зимового Миколая люди примічали погоду.

Якщо на Миколая день холодний і ясний – бути врожайному року.

Якщо на Миколая сніг лежить – до швидкої відлиги.

Якщо на Миколая день видався теплий – чекай суворих морозів.

Як на Миколая впаде великий іній – на гарний урожай хліба.

Як на Миколая піде дощ, то врожай на озимину.

Молитва

«Усеблагий отче Миколаю, великий і предивний чудотворче! Ти своїми молитвами лікував усяку недугу й болість, ти своїм заступництвом визволяв від певної смерті, ти своєю опікою відганяв біду. Щиро благаю тебе, скорого утішителя тих, хто в горі й потребах нинішнього життя: поспіш і до мене зі своєю поміччю, захисти мене й усіх людей від вогню й води, від голоду й пошесті, від тяжкої хвороби й несподіваної смерті. Охороняй мене все життя, особливо в страшну хвилину переходу з дочасного життя до вічності. Захисти мене тоді щитом твоєї молитви перед справедливим гнівом Христа Бога й допоможи мені, щоб я сподобився (-лася) навіки разом із тобою прославляти й величати Боже милосердя. Амінь».

Наші традиції

В Україні починалося свято молебнем у церкві, після чого громада ставила Святому велику свічку, щоб він охороняв всіх від бід і встановив мир і справедливість.

На Київщині господарі, прийшовши з церкви, брали миску зі свяченою водою і йшли кропити худобу в хліві, примовляючи: «Святий Миколаю, помилуй та збережи нас від усякого лиха!».

Ще одна красива й мудра традиція була в наших предків – ввечері збирати сусідів на трапезу, частування для якої готувалося вскладчину. Так як в цей час вже йшов Різдвяний (він же Пилипів) піст, основними стравами на столі були пісна кутя, узвар, пироги та вареники з грибами й капустою . І, звичайно, пиво, яке варили спеціально до Дня Святого Миколая з ячменю нового врожаю.

У давнину на Миколая укладалися договори й угоди, бо всі були впевнені, що в цей святий день ніхто не зважиться на обман. А ще із цього свята починали працювати ярмарки, де встановлювалася ціна на хліб і борошно.

Коментар для «ЧК»

«Святий не повинен перетворюватися на казковий персонаж, як Дід Мороз чи Снігуронька»

Ієромонах Пафнутій, прес-секретар Блаженнійшого Митрополита Онуфрія:

– Люди звертаються до святих угодників Божих не тому, що «так треба», а тому, що вони реально відчувають їхнє заступництво й відповідь на молитовні прохання. І чим більше ми прагнутимемо сподоблятися своїм життям до життя й віри угодника Божого Миколая, тим більшу поміч святого отримаємо. Серед українських традицій завжди були присутні різдвяні колядки, театралізовані різдвяні сценки, вертепи. Це своєрідна проповідь для дітей. Так само і з святителем Миколаєм, якого так полюбляють діти. Але святий не повинен перетворюватися на казковий персонаж, як Дід Мороз чи Снігуронька. У святкових дитячих концертах повинна бути присутня молитва, ікона святителя, дохідлива розповідь про святителя як служителя Христового, який був великим молитвеником і чудотворцем. Дітям треба донести, що святий прославився подвигами милосердя до тих, хто потерпає від бідності, хвороб, заступником за тих, кого невинно звинувачують, хто терпить лихо в подорожах на морі й на землі. Ми маємо, перш за все, виховувати в дітях віру, розкривати перед ними скарбницю православного віровчення, щоб життєві подвиги угодників Божих були для них взірцем для наслідування й виховання. Ми повинні в дітей виховувати культуру християнського світосприйняття, яке навчить їх відрізняти християнські постаті святих і справжні духовні цінності від штучних героїв і соціальних штампів, які, на жаль, нині широко пропагуються в суспільстві.

Підготувала Вікторія ЛЯХОВЕЦЬ