За крок від великої війни

Категорія: Про що говорять

4598087-boec-ukrainskie-voennye-ostavili-31j-bl

Ворог готується до потужних наступальних операцій.

Не панікувати! Бо цього хоче Пуйло, написав у своєму блозі політолог Олексій Гарань.

А паніки й не спостерігаємо. Є звичне бажання – чим можна допомагати фронту, знати більше про східне пекло. Вразила інформаційна картина дня від волонтера Юрія Касьянова:

– Десятки рашистських танків, БМП, колони вантажівок із піхотою пройшли вночі до Стаханова. Трощитимуть нашу оборону на Бахмутській трасі. Зранку гамселять по Дебальцевому… Путіну надто потрібен бліцкриг. Потрібно очікувати атаки на Лисичанськ, оточення Дебальцевського угруповання, прямого вторгнення російських частин північніше Станиці Луганської в районі Червоної Талівки. День Соборності буде непростим…

Ми за крок до війни?

– За даними нашої розвідки на території України перебувають 9 тисяч російських солдатів, 500 танків, важка артилерія та бронетранспортери. Якщо це не агресія, то що тоді агресія? – риторично запитав Президент під час виступу на Всесвітньому економічному форумі в Давосі.

Окрім цього Кремль зосередив уздовж українсько-російського кордону понад 50 тисяч військовиків, і вони – у повній бойовій готовності. А ще й озброєння, і бойова техніка, яка раніше не дислокувалася в прикордонних районах. Москва не пояснює, на якій підставі приготувала цей кулак. Звикла плювати на міжнародне право.

Минулого понеділка на територію нашої держави вдерлися приблизно 800 росіян у складі двох батальйонно-тактичних груп. А де були спостерігачі ОБСЄ?

Путін цинічно хитрує, заплющує очі на те, що саме бойовики порушили режим тиші, не дотримуються мінських домовленостей. Західні експерти кажуть, що кремлівський верховода не відмовився від спроб легітимізувати терористичні «республіки», а також перебування російського персоналу та військової техніки на території України. Але так уже було в Абхазії, Південній Осетії, Придністров’ї.

Ворог хоче диктувати умови під час дипломатичних перемовин, тому щодня атакує наші позиції майже по всій лінії фронту. Найгарячіше було в Донецькому аеропорту. Протягом багатьох днів – дуже запеклі бої. Найманці, а також інтервенти з російських регулярних підрозділів, за допомогою танків, артилерії змогли захопити частину приміщень летовища. Вони застосували отруйний газ проти наших кіборгів. Вибухівкою підірвали бетонні перекриття будівлі, яку утримували українські воїни. Під завалами опинилися наші оборонці. За добу в зоні АТО загинуло 10 військових, 19 поранено. 16 українських військовиків потрапили в полон терористів.

У селі Піски, що поблизу летовища, було поранено лідера «Правого сектора», народного депутата України Дмитра Яроша. Його прооперовано. Під обстріл потрапив секретар РНБО Олександр Турчинов, який перебував у цьому районі з інспекційною метою. Він не виключає, що загарбники можуть найближчим часом провести потужні наступальні операції.

Наші залишили аеропорт. За словами помічника міністра оборони Юрія Бірюкова, утримувати термінали не було сенсу. Усередині не було жодної міцної стіни. Осколки прошивали будівлі наскрізь.

– Епопея героїчної оборони тривала 242 дні. Це більше, ніж оборона Сталінграда й Москви в роки радянсько-німецької війни. Українські воїни тримали оборону в умовах, коли оборонятися в принципі неможливо, – зазначає в соцмережах командир полку «Азов» Андрій Білецький.

Водночас прес-служба АТО поінформувала ЗМІ, що деякі об’єкти на території летовища – усе-таки за українцями.

Звичайно, ми, цивільні, не можемо підказувати Генштабові, як планувати операції. Але пригадуємо, як деякий час тому незалежні військові експерти пропонували провести в районі летовища спеціальну операцію. Мета: не допустити можливого оточення кіборгів у терміналах, відтіснити бойовиків від аеропорту. Чому не дослухалися генерали до порад?

І коли читаємо в незалежних виданнях, що нині в зоні АТО відбулися деякі термінові кадрові перестановки на командному рівні, то мимохіть спливає на думку: чи так, як треба воює наш Генштаб?

Начальник Генштабу — головнокомандувач Збройних сил України генерал-полковник Віктор Муженко, згідно з відкритою інформацією, перебуває в зоні АТО та продовжує керувати підрозділами ЗСУ. Де успіхи?

А погляньмо на інші ділянки протистояння. Ворог тисне на Маріуполь. Висуває в цьому напрямку бойові групи, гатить по околицях міста. Але тут він зламає зуби, бо цей рубіж добре укріплено.

Інтервенти пішли в атаку й під Горлівкою, де міцно тримають позиції наші хлопці на кількох блокпостах. Ворожий наступ захлинувся, терористи відступили.

У вогні й Луганщина. Бандити хочуть підім’яти стратегічні ділянки на Бахмутській трасі. Але їм заважають бійці 29-го та 31-го блокпостів, які героїчно захищають свою землю. У районі 31-го українці змушені маневрувати, відійшовши на інші позиції. Вони підбили три ворожі танки, обіцяють невдовзі знову взяти під контроль цей блокпост.

Щодня гинуть мирні мешканці. Позавчора від вибуху мінометного снаряда потерпіла група цивільних на тролейбусній зупинці в Донецьку. До 15 осіб загинуло, чимало поранено. За деякими даними, стріляли з міномету «Васильок», який міг бути встановлений на автомобілі. Терористи відразу заявили, що це, мовляв, справа рук українців. Однак у прес-центрі АТО стверджують, що це є брехнею.

Укотре – підступність і фальшування з боку терористів. І вже головний тамтешній бойовик Захарченко пояснює необхідність атак на українські позиції – мовляв, треба відсунути лінію фронту від мирних мешканців Донецька. Самі убивають – самі себе виправдовують. Але чи вистачить аргументів під час майбутніх судових засідань у Гаазькому трибуналі? А те, що путінську банду рано чи пізно судитимуть, у мільйонів співвітчизників не викликає сумнівів.

Мітки:  , ,

Копіювання, цитування, публікація і републікація або ж інше поширення авторських матеріалів, у т.ч. окремих частин текстів чи зображень (за винятком копіювання для приватного використання), розміщених на веб-ресурсах видання, без письмового дозволу «ЧК» забороняється і захищається Законом України «Про авторське право і суміжні права». Дозволяється цитування матеріалів без отримання попередньої згоди за умови розміщення у тексті обов’язкового посилання на «ЧК». Для інтернет-ресурсів є обов’язковим розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на цитовану статтю у тексті.