Парк «Радянського періоду» чекає на «прописку»

Про необхідність вирішення питання розміщення деяких пам’ятників тоталітарної доби, які мають мистецьку цінність, говорять історики й політики. Уже й місце намагалися підшукати для складу монументів радянської міфології. Оскільки тривають процеси декомунізації, ідея створення Музею радянської окупації наразі актуальна.

Суть ідеї парку «Радянського періоду» полягає в тому, щоб зібрати в одному місці найцікавіші зразки тоталітарного мистецтва. Більшість експертів сходяться на думці, що Виставка досягнень народного господарства для цього підходить найкраще: естетика комплексу нагадує розквіт сталінізму, її будували як елемент прославляння радянської влади.

Друге життя пережиткам минулої доби пропонували влаштувати в Пироговому, Биківнянському лісі й навіть у Чорнобильській зоні. Проте питання територіального розташування монументального совка- стоунхенджа з кам’яних прибульців – повинно вирішуватися в Міністерстві культури.

Цікавий факт: немов передбачаючи, що всю цю кам’яно-бетонну пропаганду зноситимуть, скульптори та архітектори зазвичай закладали в неї міцть греблі Дніпрогесу. Коли 1956 року на Європейській площі намагалися звалити трактором пам’ятник Сталіну, то трос обірвався й тиран устояв. «Політичні небіжчики бувають дивовижно живучими», - написав тоді у своєму щоденнику відомий письменник і дисидент Віктор Некрасов.

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ: Серпом - по символах, молотом - по пам’ятниках

Ідея звезти гранітних леніних, жукових та інших косіорів до Пирогового й влаштувати там парк «радянського періоду» трохи насторожує: без п’єдесталів у наших головах - це всього лише шматки каменю, бронзовий металобрухт, бетонне кришиво. Елементи неживої природи. А тривожить перспектива вживання цих ідолів із природою в останніх куточках столиці з позитивною енергетикою. Чи витримає погляди вождів кольорова барва клумб із мальв, чи встоїть від темної аури сірого граніту?

Але кудись подіти їх треба? Декомунізація вже знайшла собі підтвердження в законі, опис радянського ідеологічного «майна» йде повним ходом - і, як з’ясувалося, артефактів-пережитків у нас хоч греблю гати.

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ: Шматки Леніна у селі Хлепча

Бюсти партійних і військових вождів пропонують навіть розмістити за місцем проживання «героїв» (у радянські часи була така практика). Багато й інших місць називають – огороджені багатометровими парканами землі в Кончі-Заспі та Межигір’ї теж пропонують заселити героями комуністичної доби. От лише ніхто цих діячів «пускати» на свою територію не хоче. То, може, їм пряма дорога на смітник історії?