Міліцейський майдан: чи почують кожного?

Минулої неділі однією з найгарячіших місцин столиці стала вулиця Богомольця. Там, попід офісом МВС, зібрався велелюдний гурт міліціонерів, невдоволених тим, у який спосіб їх намагаються перекувати, а радше відсіяти на тернистому шляху до нового поліцейського лона. Напередодні профспілка атестованих працівників ОВС анонсувала мітинг, який дехто одразу назвав гучним і останнім грюканням міліцейськими «дверима», а хтось навіть передрікав цьому зібранню долю предтечі Третього Майдану. А прийшли сюди здебільшого правоохоронці Києва та столичної області, котрі біля серця ще носять міліцейські посвідчення, або є їхніми колегами, які вже на пенсії.

Шаблі наголо…

Напередодні акції тред-юніон працівників ОВС опублікував звернення, у якому зауважено на численні порушення, що відбуваються замість фахового процесу відбору та тестування правоохоронців, зокрема, з боку атестаційних комісій. Також зазначено, що довгождана реформа перетворюється на розправу, оскільки головним критерієм відбору є суб’єктивне й очевидно упереджене ставлення далеких від поліцейської діяльності персон. Досвід, професійні здобутки, знання, репутація багатьох офіцерів, які потрапили на «килим» відомчих «фільтратів», тепер не є предметом особливої гордості. Вочевидь, настав час інших критеріїв…

А дехто забув, що війна з криміналом нічим не легша, а навіть підступніша, аніж борня з ворогом зовнішнім. Прикро, та реформатори не ймуть віри тому, на що їм вказують численні експерти – в алгоритмі поліцейської реформи відбувається страшний системний збій, що призводить до криміналізації вулиці й загалом суспільства. Хоча романтики нас заспокоюють: мовляв, нічого страшного, ми старих слідчих та оперів (негідних на їхній погляд) добряче й назавжди «люструємо», а от нові прийдуть і покажуть криміналу «Кузькову матір». Дивні ідеалісти (чи хто там) не розуміють: становлення фахівця, нехай і поліцейського, відбувається щонайменше впродовж 5-10 років залежно від спеціалізації. А гадати, що станеться з агентурною роботою, базами інформації я взагалі жахаюся, адже наразі із системи просто випихають тих ветеранів, котрі саме могли навчити новачків премудростям сищицького ремесла, а не пресловутим «схемам», на пошуках яких нині деякі екзальтовані політики геть схибнулися. Ми знову приходимо до революційної чапаєвщини, коли полками та главками керують вчорашні семінаристи, а тепер рядові і лейтенанти.

Приймаються замовлення на відстріл «ментів»

Ось полюбуйтеся персонажем зі складу атестаційної комісії №4 главку Нацполіції Київщини, колишнім автомайданівцем Сергієм Хаджиновим, який у ФБ виклав запис наступного змісту (подаємо мовою оригіналу): «Ну что, продажные мусора Киева и области? Все, кому не повезло служить хотя бы один день в «Беркуте», ГАИ, ОБНОН начальником или замом в РОВД; кто сжег мою машину на официальной штрафплощадке ГАИ в январе 2014-го; те, кто сломал мне два ребра; те, кто не понимает, зачем нужна реформа полиции; те, у кого просто тупая рожа! Увидимся на собеседовании в аттестационной комиссии. Пишите мне в личку о плохих ментах Киева и области, о хороших тоже пишите, и я их тоже отстрелю». Що тут можна коментувати й чому соцмережі бурхливо й не надто прихильно відреагували (тисячі схвальних «лайків», перепостів…) на спроби міліціонерів захистити свою честь після таких заяв «громадських активістів» і вирішального оцінювання ними цілих міліцейських колективів? Таке враження, що «Автомайдан» (чому вони тепер у цьому процесі мало не вирішальна інстанція – велика загадка) просто відігрався за минулі образи, причому в також брутальний спосіб.

За розповідями правоохоронців, які проходять атестування, складається враження, що згадані комісії – своєрідні «крематорії», куди здебільшого заходять приречені: їх навіть не рятують позитивне проходження тестування та висновки люстраторів. Водночас про причини звільнення ніхто не пояснює, а результати атестації чомусь засекречені. Виходить, атестаційні комісії, фактично громадські дорадчі органи, отримали права суддів на кшталт сумнозвісних у сталінські часи «трійок»?

Але жодними сумнівами із цього приводу, як зовні видається, глава Нацполіції Хатія Деканоїдзе не страждає і схвалює особливий запал «уповноважених активістів і діячів», відхиляючи навіть теоретичні муки перехідного періоду: «Я не терпітиму скептицизму в лавах поліції».

Інша біда міліції й та, що днями народні обранці так і не проголосували за законопроект №3303, чим прирекли пенсіонерів ОВС на швидке зубожіння. Той документ мав забезпечити індексацію пенсій цим людям в умовах постійної інфляції й відновити гарантії соцзахисту.

Офіцерське віче

…Одверто кажучи, не думав, що тихої, погожої неділі навколо парадної «калитки» теперішньої поліції збереться так багато не надто галасливого люду, у кишенях котрого є ще незадане міліцейське, або зароблене чесною службою пенсійне посвідчення колишнього правоохоронця.

Офіцерське віче зібрало міліціонерів, не «мусорів», котрими їх називають навіть слуги народу чи міністри, а слідчі, оперативники, дільничні – як діючі, так і сивочолі ветерани на кшталт славнозвісного генерала Анатолія Кулікова. Міністр не знайшов можливості до них вийти, прислав нардепа Геращенка й видав послання у ФБ: мовляв, тут зібралася публіка негідна, із «розворушеного мурашника». А те що серед цих офіцерів і сержантів є люди, які розслідували сотні злочинів, перевели через дорогу безліч бабусь, кидалися рятувати погорільців, потопельників, то, певно, не є гідним згадування.

– Наразі температура обурення тим, що відбувається у відомстві, серед особового складу доволі висока, я б сказав, градусів 80, – упевнений лідер тред-юніону МВС Олександр Козленко. – Людей без причини виганяють із роботи. Ми відчуваємо упереджене ставлення членів атестаційних комісій до міліціонерів. Ще б пак, адже в складі тих комісій немає жодного досвідченого офіцера. Водночас там є персони, які порушували закон! Це нормально, коли кандидата не пропускають далі, якщо він не називає імені когось із загиблої Небесної сотні? Невже його фаховість перебуває саме в цій площині? І невже ми так, революційним поривом, знову не заганяємо правоохоронця в залежність від політичної кон’юнктури!? Інша біда – тести, за якими відбирають поліцейських. Вони нікуди не годяться, бо не враховують особливості наших освітніх програм, української ментальності. Навіть чекісти після червоного перевороту сто літ тому кращі поліцейські кадри закликали до боротьби з криміналом! А пані Хатія узагалі тепер заявляє, що в цьому відомстві профспілка не потрібна. Це при тому, що в Європі тред-юніони поліції існують десятиліттями, а в Нідерландах – понад 110 років!

– Якщо раніше на Київщині, схематично, одне вбивство ставалося за два дні, то тепер – два убивства за день. Загальна злочинність зросла на понад 40 відсотків, – каже очільник поліцейських профспілок столичної області Ігор Задорожній. – Найдивніше, що міліціонерам, які не витримали «випробування», не дають на руки рішення атестаційної комісії, щоб ті потім могли подавати апеляції. Таке враження, що виконується якийсь спущений згори план: згідно із нашими даними, у кожній із чотирьох таких комісій на Київщині «сито» стабільно не проходить щонайменше кожен третій.

Резолюцією міліцейського мітингу стало відкрите звернення профспілок працівників поліції столиці та Київської області з вимогою скасувати наказ МВС України №1465 від 17 листопада ц.р. і призупинити роботу атестаційних комісій. Організатори наголосили: якщо звернення не розглянуть, не дослухаються, 20 грудня, у скасований день Української міліції, на Богомольця або й під Раду з’їдуться вже десятки тисяч правоохоронців.

Особлива думка

Катерина Кувіта, активістка «Автомайдану», правозахисник:

– Мене не звинуватиш у тім, що надто люблю міліцію. Проте ми робили революцію не для того, щоб потім хтось над кимось знущався. Реформа МВС потрібна, але склад атестаційних комісій – повний жах, бо я декого з їхніх членів знаю. Приміром, Сергію Хаджинову в жодному разі не потисну руку, тому, що ті речі, які він коїв на Майдані й після того, неприпустимі. На жаль, підбір членів у ці атестаційні комісії перетворився на абсурд, бо там панують некоректна поведінка й навіть прямі звинувачення в злочинах, упереджене ставлення до кандидатів. Причому, там заявляють про прийнятність такої негідної практики.

Геннадій КАРПЮК

Фото автора