Історія дитячого листа

Кожен малюнок, лист зі словами підтримки, обереги, зроблені власноруч, які протягом багатьох місяців надсилають на фронт українські школярі, завжди знаходить свого адресата. Бійці АТО щиро радіють такій увазі й старанно бережуть дитячі вироби в кишенях військових бушлатів і закутках бліндажів. А іноді таке одностороннє листування стає початком нових життєвих історій.

Лист 8-річної киянки Варвари Черняк, разом з іншими листами учнів 74- ї школи, кілька місяців тому передали через волонтерів у зону АТО. Заклеєний конверт із написом «Від учениці 3-А класу середньої школи №74 Києва» неподалік одного з блокпостів під містом Щастя на Луганщині знайшли бійці полку «Миротворець». Яким чином це самотнє послання опинилося на блокпосту й хто саме отримав решту листів від учнів київської школи, невідомо.

– Сприйняли як підозрілий предмет, – усміхається Андрій Матвійчук. – Обережно роздивилися навколо, аби не було розтяжки чи замінування, і лише потім узяли до рук.

У конверті знайшли лист із дитячим малюнком і словами подяки за мир.

Те зображення й нерівний дитячий почерк миттєво нагадали Андрієві про багато важливих речей. Про те, що багато місяців поспіль не був удома, де на його повернення з нетерпінням чекає маленька донечка, ровесниця дописувачки Варі. І про те, що саме від нього та бойових побратимів залежить, яким буде майбутнє цих дітей, чи буде мир в Україні.

– Одразу вирішив, коли повернуся, будь-що зустрінуся з Варею, – згадує Андрій Матвійчук, – Хотілося просто подякувати дівчинці, тому що такі речі дійсно приємні й важливі для кожного з бійців.

Ще під час перебування в зоні АТО Андрій разом із друзями розпочав пошуки своєї маленької дописувачки: через інтернет вони знайшли номер телефону школи, зателефонували й розповіли всю цю історію.

– Пригадую, як завуч спочатку злякалася й просила надати хоч якесь підтвердження того, що ми є саме тими, за кого себе видаємо. Довелося сфотографуватися прямо на блокпосту й надіслати наше фото на фоні синьо-жовтого стягу через інтернет, – розповідає боєць «Миротворця».

Зустріч відбулася напередодні Дня святого Миколая, коли Андрій Матвійчук, разом із бойовими побратимами Володимиром Возняком і Сергієм Ящиком завітали із солодощами та подарунками до учнів 3-А класу, в якому навчається 8-річна Варвара.

Спеціально для неї бійці привезли із зони АТО прапор, з яким упродовж року побували в багатьох гарячих точках Донбасу. А також м’яку іграшку й те саме фото з блокпоста, яке надсилали для «упізнання» завучу школи.

– Дякую, донечко, за підтримку, бажаю тобі вирости щасливою в мирній Україні, – сказав Андрій Матвійчук під час зустрічі з Варею.

– Бажаємо вам якнайшвидше повернутися додому з перемогою живими й здоровими, – лунає побажання від школярів.

Після тривалої розмови про бойові будні й те, як живуть дорослі та діти в прифронтовій зоні АТО, у навчальному кабінеті на кілька хвилин зависає тиша. Після чого бійців теж відмовляються відпускати без подарунків і спільного фото на згадку. Невеличкі обереги із синіх і жовтих стрічок, дитячі малюнки незабаром знову вирушать із бійцями «Миротворця» на буремний схід. Там, в окопах і на блокпостах вони значать для кожного українського захисника неймовірно багато.

– Так хочеться, аби ця війна швидше закінчилася і щоб їм більше ніколи не довелося воювати, – говорить третьокласниця Варвара Черняк.

Запевняє, що цей лист із малюнком не останній, одразу після канікул разом із однокласниками та вчителькою вони готуються надіслати чергову посилку бійцям АТО.

– Не для того, аби з подарунками до нас знову завітали, – сміється. – Щоб мир був, ми всі його одне одному і Україні напередодні Нового року бажаємо!

Анастасія АВДЄЄВА

Фото автора