Фальсифікат на порозі нашого дому

Категорія: ВажливоЗдоров'яПро що говорять

Ідучи до магазину, придбаваючи товари на базарі, замовляючи їх поштою чи в інтернеті, ми ризикуємо стати власниками щонайменше некондиційного виробу, а найгірше – отруїтися неякісними харчами невідомого походження й навіть загинути, спробувавши скористатися підробленою побутовою технікою. На жаль, та недостатня купівельна спроможність населення, корупція в дозвільних службах, безробіття, нормативні прогалини сукупно призводять до того, що в Україні досі існує тіньовий сегмент економіки. Якби не зусилля профільних відомств з викриття підпільного виробництва, нелегального трафіку товарів і сировини через кордон, несанкціонованого використання цеховиками відомих торгових марок, ми мали б куди плачевніші наслідки як для економіки, так і для здоров’я громадян.

Вилучають «фонтани» елітної «бодяги»

Приміром, торік оперативники ГУ ДФС Київщини з незаконного обігу вилучили товарно-матеріальних цінностей на 83,5 млн. гривень, із них підакцизної групи на понад 78 млн. Переважно, лікеро-горілчані, тютюнові вироби, паливно-мастильні матеріали. Здебільшого контрафакт продукували у 8 підпільних осередках, діяльність яких зупинено. Найрезонанснішим 2015-го в царині боротьби із цеховиками стало спільне викриття фіскалами і працівниками СБУ справжньої фабрики з переробки незаконно здобутого бурштину. Правоохоронці вилучили80 кгсонячного каменю вартістю $250 тис. і обладнання для його обробки. Бурштин під виглядом зеленого горошку фасували для Китаю… китайські мігранти, що не знали жодного українського чи російського слова, а їхні паспорти були протерміновані.

Із початку року оперативники обласної ДФС з незаконного обігу вилучили підробленого спиртного на понад 3,5 млн. гривень і 20 тонн паливно-мастильних матеріалів сумнівного походження та якості. Хороший «врожай» принесла операція «Акциз-2016», завдяки якій викрито нові джерела надходжень у столичний регіон фальсифікованого алкоголю. Один із таких спиртових «фонтанів» у Броварах щедро наповнював полиці крамниць тоннами пійла, замаскованого під брендову продукцію. В іншому місці елітну «бодягу» розливали в тисячі картонних коробок бег-ін-бокс і пластикові ємності. Асортимент вирізнявся неабиякою палітрою різноманіття – від звичайної «Пшеничної» до коньяку, віскі й рому. А от вихідна речовина – харчовий спирт – однакова для наповнення будь-якої тари. Ароматизатори, есенції, барвники, красиві обгортки чудово допомагають фальсифікувати все, що душа бажає.

Сюрприз у картонній «сулії»

– Звідкіля фальсифікатори привозять необхідні складники для підробок і чому такою популярністю в них користуються бег-ін-бокси? – запитую в начальника оперативного управління обласного главку ДФС Романа Потапова.

– Головний інгредієнт діяльності бутлегерів, зокрема, на Київщині, традиційно надходить як легальним, так і контрабандним шляхом із територій невизнаного Придністров’я, РФ і Білорусі, – зазначає Роман Васильович. – Водночас постачають і сировину з українських спиртозаводів, вироблену в так звану «нічну зміну». Так народжується все, що завгодно – від тривіальної горілки до «елітного коньяку», що на повірку є «пойлом». За нашими скромними підрахунками, у найкрупніших підпільних цехах переробляють до 50 тонн спирту на місяць, або 22,5 мільйона пляшок горілки. Особливо популярні бег-ін-бокси в гуральнях через дешевизну й практичність, що спрощує технологію, адже не треба мати справу з важкою й крихкою скляною пляшкою. Нині працюємо шляхом розслідування схеми від кінцевого споживача. Доходимо до організаторів каналів постачання. Із початку року викрили чотири потужні гуральні, зокрема й у співпраці зі столичними колегами та прокуратурою. Саме принципова позиція наглядової інстанції дозволяє ефективно реалізовувати оперативно-слідчі напрацювання.

– Чому тоді так складно виявити контрафактне підпілля?

– Гуральні почасти дрейфують. Практика показує: за однією координатою вони працюють щонайбільше 3-4 місяці, потім змінюють прихисток. Звісно, застосовують й інші способи конспірації, проте клієнтське коло, канали постачання сировини та збуту «бодяги» здебільшого стабільні.

Деякі спиртові кардинали втекли, але обіцяли повернутися

Здебільшого персони, які опікують цей сегмент тіньової економіки, намагаються якомога далі дистанціюватися від нього. На королів контрафакту працюють найманці, а захищають від викриття корупційні зв’язки, чудові адвокати. Саме на керманичів завше бракує доказів. У кращому разі несуть покарання наймані менеджери, але не головні дієві особи. Ця проблема існує роками. Щодо керівників спиртової галузі, зокрема, багатьох директорів спиртозаводів, порушували кримінальні провадження, чимало з них перебуває в розшуку. Відома історія викрадення з лікарні директора «Укрспирту» Михайла Лабутіна якимись людьми в балаклавах. Тоді у виконанні своєрідної «захисної місії» зізнався батальйон «Айдар».

– Мої хлопці оперативно супроводжували це провадження й разом зі слідчим, приїхали в клініку, щоб оголосити особі підозру, – згадує той інцидент Потапов. – Посадовця підозрювали в розтраті величезних коштів підприємства, ухилянні від сплати ПДВ. – Тоді двадцять озброєних чоловіків напали на трьох наших колег, скрутили їх. Фігуранта вивезли невідомо куди – тепер він перебуває в базі розшуку інтерполу.

В Україні виробництво спирту – держмонополія, але існує і нелегальний картель, утворений із певних локальних осередків. Щоправда, нині це поле зачищають і структури, які під корупційним дахом варили спирт, тепер менше. Однак цей вакуум приваблює деяких ділків. Тепер із фейкових республік ДНР-ЛНР почали нелегально постачати спирт. Приміром, ДФС Київщини торік виявила канал транзиту з Підмосков’я окупованим Донбасом небезпечного для вживання етилового спирту в пластиковій тарі! Кілька фур бутлегери навіть встигли розвести з водою та продати в столичному регіоні. Ця суміш насправді годиться хіба як омивач скла чи розпалювач! Цікаво, що рік тому з фахівців ДФС створили підрозділ «Фантом», який діє в районі АТО. Тепер там служать наші земляки, майже щодня виявляючи якийсь кримінал.

Наколочені «октани»

Інша топ-тема в сенсі контрафакту – підробка нафтопродуктів. Відому минулорічною пожежею під Києвом фірму, бенефіціаром якої був пан Ставицький, небезпідставно підозрюють саме в такому гріху.

– Відверто скажу: по підприємствах цієї групи нами зібрано багато інформації до розпочатого кримінального провадження. Так, ми розслідували справу, де розмір лише доведеної несплати акцизних податків сягав 17 млн. гривень. Після тривалого й непростого протистояння вони таки сплатили цю суму. Також ДФС встановила факт самочинного випуску неякісної продукції – наразі триває розслідування.

В Україні працює 10 головних трейдерів, що оперують нафтопродуктами й мають мережі АЗС. Усі вони користуються однаковими схемами щодо завезення, виготовлення й реалізації нафтопродуктів. І до всіх, як запевняє співрозмовник, є «незручні» запитання. Насамперед йдеться про аматорське змішування високооктанових паливних сумішей, компоненти яких при ввозі до України не підлягають сплаті акцизного податку. При цьому в Європі вони – підакцизна група. Так із дешевої імпортної сировини колотять продукт, за своїми параметрами схожий, причому дуже приблизно, скажімо, на 95-й бензин. Це практично легальне уникнення митного оподаткування, відтак – сотні мільйонів гривень втрат бюджету.

До уваги споживачів: якщо побачите міцні напої у великих чи малих бег-ін-боксах, тетрапаках, знайте, що такого різновиду продукції взагалі легально не існує, – він навіть є забороненим! Жоден пристойний виробник нічого такого не випускає! Проте в багатьох обійстях у селах і містечках уже побували такі «веселі» коробки з краником.

Геннадій КАРПЮК

Копіювання, цитування, публікація і републікація або ж інше поширення авторських матеріалів, у т.ч. окремих частин текстів чи зображень (за винятком копіювання для приватного використання), розміщених на веб-ресурсах видання, без письмового дозволу «ЧК» забороняється і захищається Законом України «Про авторське право і суміжні права». Дозволяється цитування матеріалів без отримання попередньої згоди за умови розміщення у тексті обов’язкового посилання на «ЧК». Для інтернет-ресурсів є обов’язковим розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на цитовану статтю у тексті.