Володимир Широков: «Словникова база звільнена від рудиментів тоталітаризму»

У той час коли в країні відбувається суспільно-політична декомунізація, в інформаційно-мовному просторі вона успішно завершилася кілька років тому. Без резонансного закону, публічного галасу та обговорень. Народження нового українського багатотомного академічного тлумачного словника відправило на «смітник історії» заідеологізоване, тоталітарне, компартійне минуле. Так перший том у паперовому вигляді – від літери «А» до «Б» – становить 900сторінок. Усього таких томів буде 20. І вони знайдуть свого користувача, як очікується, найближчим часом. Що принципово нового запроваджено в роботі над тлумачним словником – про це «ЧК» розмовляє з Володимиром Широковим, директором Українського мовного інформаційного фонду, науковим керівником проекту «Словники України», член-кореспондентом НАН України.

- Словник розроблявся нашим колективом за допомогою найновітніших комп’ютерних технологій, – каже Володимир Анатолійович. – Наш Фонд – це науково-дослідний інститут НАН України, який досліджує мовно-інформаційні властивості мови. Ми досліджуємо мову як інформаційну систему. Це наша фундаментальна галузь науки. Але є в нас і прикладні завдання. Вони пов’язані зі створенням національної словникової бази України. Тобто, за нами розроблення, укладання і випуск українських словників. Наша комп’ютерна словникова технологія є унікальною, принаймні її світові аналоги нам поки що невідомі.

У чому її унікальність?

Ідеться про віртуальну лексикографічну лабораторію «Словник української мови». Вона дозволяє укладачам словника, фахівцям-лексикографам, перебуваючи в будь-якій точці у світі – у Києві або за його межами – працювати над своїм діапазоном Словника, бачити, що роблять колеги-лексикографи, спілкуватися з ними, водночас редагувати та опрацьовувати тексти. Особливість нашої технології полягає в тому, що ми будуємо математичні формальні моделі, втілюємо їх на комп’ютері, і в такий спосіб зберігаємо різні структури української та інших мов.

Який термін знадобився вашій команді для розробки тлумачного словника?

Фактично весь корпус словника було зроблено за десять років. Перший том, приміром, випущено накладом тисяча примірників. Але матеріали в нас зібрано для 20-ти томів. Попередньо планувалося, що етап видавничого редагування всіх 20 томів буде завершено до 25-річчя Незалежності України, тобто, цьогоріч. Проте кульгає фінансування.

Тисяча примірників у паперовому вигляді – це ж замало…

У нас жартують: навіть начальству не вистачило по примірнику першого тому нового Словника. В державі, нагадаю, налічується майже 23 тисячі бібліотек, приблизно 25 тисяч шкіл. Тобто, тираж мусить бути мінімум 50 тисяч примірників.

Це без начальства?

Так. Це мінімум. Але потрібно додати до цього вищі навчальні заклади, міністерства та відомства, органи центральної виконавчої та місцевої влади.

І в редакціях засобів масової інформації вони були б не зайвими, якщо ЗМІ прагнутимуть бути культурними ретрансляторами сучасної української мови.

Я вбачаю вирішення проблеми таким чином: видати словники накладом 50 тисяч примірників – і більше на папері не видавати. Тому що світова практика вказує на перехід до цифрових версій великих лексиконів. Наприклад, в Оксфорді під час підготовки третього видання славетного «Oxford English Dictionary» (до речі, його лексичний обсяг сягатиме 600 тисяч одиниць) обговорювалося питання: чи потрібно взагалі його видавати на папері?

А скільки слів буде в тлумачному словнику української мови?

Основний реєстр планується в обсязі приблизно 200 тисяч словникових одиниць. Плюс 100 тисяч географічних назв і майже 70-80 тисяч фразеологізмів. Але за лексичним обсягом це лише 60 відсотків оксфордської розробки. Це означає, що значні ділянки сучасної дійсності, певні реалії поки що не отримають лінгвістичної номінації та кваліфікації, тобто, не будуть названі словами нашої мови. Для того, щоб вони ввійшли в мовний світ, необхідні специфічні наукові дослідження. До речі, в оксфордській групі лише лексикографів працює приблизно 80 фахівців, а в нас усього 15.

Відкриваючи словник радянської доби, поринаєш у світ політико-ідеологічних тлумачень, коментарів, посилань. Теза радянських часів: «Ленін жив, Ленін живий, Ленін буде жити» – це яскрава ілюстрація ідеологеми партійних керманичів того часу, які погоджувалися з тим, що спочатку було слово. Але це слово, за їхнім переконанням, було компартійним. Чи вдалося словник позбавити ідеологічних догматів і політичних фарб?

Одинадцятитомний тлумачний словник української мови видавався з 1970-го до 1980-і роки, він віддзеркалює те, про що ви говорите. У тому виданні було використано багато цитат із класиків марксизму-ленінізму, партійної преси, рішень з’їздів, пленумів КПРС і КПУ. Нині наша нова словникова база звільнена від рудиментів тоталітарного режиму. Деідеологізація словникового тексту здійснювалася за рахунок спеціальної програми, яка за певними формальними ознаками автоматично локалізувала ідеологічно орієнтовані фрагменти 11-томника для подальшого їхнього вилучення. І таким чином колишній обсяг словника зменшився десь на 30 відсотків

А які, для прикладу, тлумачення і для яких слів пішли, так би мовити, в небуття?

Давайте візьмемо будь-яке слово. Наприклад, «агітація». Ось якою була текстова ілюстрація до цього слова: «Володимир Ілліч Ленін підкреслював необхідність того, щоб пропаганда й агітація велися рідною мовою».

Так він був правий!

Але праві на певному історичному відрізку часу можуть бути і праві, і ліві. Однак тлумачні словники не повинні бути пофарбовані в партійні кольори й слукувати водночас агітаційним засобом. Думка Леніна слушна, але є політичне забарвлення, причому лише з одного боку. А одним із принципів укладання нового Словника є лексикографічна об’єктивність, яка не допускає пропаганди ідей тієї чи іншої політичної сили. І не лише.

А що було вами взято як ілюстрації до слів на заміну ідеологічної компартійної бази?

Широко використані цитати тих письменників, які раніше були заборонені. Таких було понад 150. Усілякі пареміографічні збірки з українськими приказками, прислів’ями, водночас із різних куточків України.

Київщина якось представлена багатством фольклористики?

Безумовно. Адже народна творчість краю має яскраві прислів’я, приказки про явища природи, пори року, прикмети, ремесла тощо. Їх зберіг від забуття Василь Смирницький, упорядник першої української друкованої збірки прислів’їв – «Малороссийские пословицы и поговорки», що побачила світ 1834 року.

А можете навести приклад?

Будь ласка. Але ви назвіть для прикладу якесь слово, пов’язане з природою, якесь дерево.

Ну це просто: небо, дерево – осика.

Подивимося в лексикографічну базу. Пропонується така народна прикмета: «Небо над лісом посиніло – на тепло». А ось прислів’я: «Осика груш не родить». Однак зазначу, ми активно застосували й багато нових слів, які віддзеркалюють нові поняття та реалії. Адже за цей час – від 70-их років минулого століття – відбулися дві науково-технічні революції, дві національно-демократичні, соціально-економічна трансформація нашого суспільства. В одинадцятитомному словнику не було навіть жодного слова з першою частиною «нано». Нині описано 120 слів, пов’язаних із нанотехнологіями та нанонауками, і похідні від них.

Чи є розуміння та підтримка ваших зусиль і колективу, який ви очолюєте, щодо пришвидшення випуску словника в повному обсязі? Словник української мови є таким же символом нації, країни, як державний герб та державний прапор. І потрібно, вважаю, пришвидшити зусилля, щоб третій символ став життєздатним і прислужився Україні. Словник – це та основа, на якій може існувати державна мова. Ми робимо певні кроки в галузі популяризації національної словникової бази. Створена нами інтегрована лексикографічна система «Словники України» знаходиться у вільному доступі в інтернеті на сайті Українського лінгвістичного порталу http://ulif.org.ua, який користується значною популярністю в користувачів. Зрозуміло, що ми могли б зробити набагато більше за належної підтримки з боку держави.

Вів розмову Микола ЗАКРЕВСЬКИЙ