Площа Леннона замість Радянської, Комсомольську – нову абревіатуру

У багатьох регіонах країни неоднозначно проходить процес декомунізації. Так, мешканці Комсомольська, що в Полтавській області, пропонують розглядати назву їхнього міста як абревіатуру. Вона розшифровується так: КОлектив Молодих СОціально МОтивованих Людей (Ь) Справжніх (Ь) Козаків.

І хоча м’який знак явно випадає з назви міста, секретар міськради Сергій Дорота вважає, що таким чином вони змінюють колишнє змістовне навантаження і відходять від терміну компартійно-радянської доби. Та й 90 відсотків мешканців міста схвально відгукнулися на таку назву, запропоновану місцевим педагогом Сергієм Залізняком.

На думку членів топонімічної комісії міськради, це місто важко перейменувати, оскільки в ньому немає стародавньої назви – воно виникло на хвилі промислового розвитку України. А «колектив молодих соціально мотивованих», який започаткував будівництво міста, і нині є основним соціально-демографічним прошарком, підкреслюють вони.

Однак чи погодяться з їхніми аргументами в Інституті національної пам’яті та як до них поставляться у Верховній Раді – ось у чому питання. Поки що практика не на користь місцевих активістів Комсомольська. Для прикладу, селище міського типу Комсомольськ, що в Харківській області, за рішенням народних депутатів, від 4 лютого, стало Слобожанським. Симптоматично, що в той же день місцева селищна рада організувала збір підписів під петицією до Президента країни з вимогою зберегти історичну назву. Креативних пояснень на зразок «комсомолят» із Полтавської області в них, щоправда, не виявилося, зате фігурувала неприхована образа. І не лише.

– Ми обурені тим, що Верховна Рада безпідставно надала назву селищу, яка була відхилена під час громадського опитування, – йдеться в зверненні до гаранта Конституції.

До речі, бажання людей зберегти назву свого міста або селища під новим – не компартійним чи радянським – прапором стало ознакою часу. Так, мешканці Дніпропетровська апелюють до релігійного символу: вони наполягають, щоб назву міста пов’язували зі святим Павлом, одним із 12 учнів Ісуса Христа, а не Петровським – державним і комуністичним діячем радянської доби.

Тим же шляхом пішла й мерія Іллічівська. Мер міста Валерій Хмельнюк запевнив письмово, що митрополит Одеський та Ізмаїльський Агафангел визнає той факт, що місто названо не на честь Володимира Ілліча Леніна, а походить від християнського пророка Іллі.

Однак для Верховної Ради це не стало переконливим аргументом – вона змінила назву цього південного портового міста на Чорноморськ.

Цікаво, що в боротьбі з «ленінізмом» містяни Ізюму (Харківська область) вдалися до вкрай несподіваного підходу. За ініціативою членів місцевої комісії з 21 лютого колишня площа Радянська стала називатися площею Джона Леннона, вулиця Артема носить ім’я Віктора Цоя, а колишня Сакко і Ванцетті перетворилася на вулицю Володимира Висоцького.

На мапі міста виникли також вулиці на честь художника Пікассо, письменника Булгакова, прем’єр-міністра Франції (1992-1993 р.) П’єра Береговуа, батьки якого з Ізюма.

За словами віце-мера міста з гуманітарних питань Володимира Мацокіна, у виборі нових назв ураховували три критерії:

– Ізюм – українське місто й частина Європи. Тому не зациклювалися на містечковості. Що з того, що Пікассо та Леннон ніколи не були в Ізюмі? Раніше також вулиці називали прізвищами комуністів, які ніколи не приїздили до цих радянських міст. А співак і музикант Леннон був пацифістом. Із площі, яка носитиме його ім’я, прямий виїзд на трасу в напрямку Донбасу, де нині йде війна. Окрім цього, нові назви, упевнений Володимир Мацокін, нададуть місту туристичної привабливості.

Отже, перефразовуючи класика літератури, можна стверджувати: усі щасливі мешканці неперейменованих населених пунктів щасливі однаково, а перейменованих – нещасні по-своєму.