Найпоширенішим хобі закордонних зірок є колекціонування. Хтось скуповує за шалені кошти предмети старовини, картини, хтось – час від часу поповнює власну колекцію дорогих спортивних авто. Українські зірки найчастіше підходять до колекціонування з практичної точки зору і не надто люблять «засмічувати» власний простір речами, без яких можна легко обходитися. Чим здивувати та що, окрім квітів, подарувати улюбленцям під час творчих зустрічей і концертів – розповідають самі українські знаменитості.
Тоня Матвієнко, співачка
Певний час збирала колекцію дерев’яних котиків і янголів ручної роботи з дерева, тканини. Колекція була доволі велика, але одного разу зрозуміла, що дуже важливо вміти звільняти простір від непотрібних тобі речей. Бо все це «заважає дихати». Не так давно робила ремонт, багато різного непотребу повикидала. Колекцію янголів попросила маму віддати людям. Так само і частину колекції котів, хоча деякі котики мені були настільки дорогими, що все-таки залишила собі.
«Лише емоції, зате чистий холодильник»
Григорій Решетник, телеведучий
Коли навчася в школі, було дуже модно колекціонувати різні вкладиші від жувальних гумок, наклейки. Збираючи ці колекції, доходило до курйозів, коли не вистачало одного якогось екземпляра й доводилося ходити скуповувати відразу кілька упаковок жувальної гумки, аби знайти той єдиний, потрібний. Причому це були складні 90-ті роки, ледь випросив у батьків гроші, біжиш-купляєш, а там – знову не той! А одного разу цілу колекцію виміняв на один вкладиш. Як від серця відривав! Це було неймовірне відчуття розчарування! Тому добре розумію, як справжні колекціонери переймаються, коли їм не вистачає того чи іншого екземпляра. А якось колекцію наклейок виміняв на шкіряний футбольний м’яч. Згодом захопився футболом і поступово виміняв усе до останнього на м’ячі та камери до них. Увесь вільний час, до темряви, пропадав на футбольному полі, поки не кликали додому. Коли подорослішав і почав багато подорожувати, зібрав величезну колекцію магнітиків на холодильник. Причому це хобі набрало таких масштабів, що ми з дружиною вирішили відмовитися від цього назавжди, адже через магніти самого холодильника майже не було видно! Нині колекціоную виключно враження й позитивні емоції.
Олеся Жураковська, актриса
Усе розпочалося зі старої бабусиної вінтажної сумочки, а потім якось сама собою зібралася колекція сумок: із хутра, розшитих бісером, із різними дивними прикрасами. Щось купувала сама, щось дарували друзі, рідні. Таким чином зібралося їх більше трьох десятків. Однак усі стали в пригоді, адже використовувала їх під час зйомок у кіно, у театрі, завдяки чому вдало доповнювала свій образ. Водночас зібралася й ціла колекція янголів. А почалося все із позолоченої статуетки з металу, яку подарували партнери за зйомками. Згодом інші знайомі, не змовляючись, почали дарувати янголів із дерева, порцеляни, металу та інших матеріалів. І це притому, що я ніколи не казала, що збираю таку колекцію! Прийшла до мене в гості подруга, побачила янголів, каже: «Ой, які вони в тебе красиві! Тепер знаю, що тобі на свята дарувати!». І згодом дотримала свого слова, з поїздки до Великобританії привезла красиву глиняну статуетку янголятка. А одного мені сплела гачком моя мама. Вони всі неймовірні, насичені якоюсь особливою енергетикою. Напевне, тому, що подаровані з любов’ю і від душі!
Максим Неліпа, телеведучий
Я, напевне, нестандартний колекціонер, адже зазвичай «профі» лише збирають і зберігають. А я колекціоную вудки, поплавки, закидушки, різне риболовне знаряддя, але воно в мене не припадає пилом десь на поличці, а все використовується в риболовлі. Слідкую й за новинками, як лише щось цікаве з’являється – одразу намагаюся придбати. А на різні риболовні виставки взагалі ходжу дуже обережно, бо зазвичай, скільки грошей при собі маю, витрачу все на риболовні снасті! Є в колекції і раритетний екземпляр – формочка, у якій відливав мормишки ще мій дід. А от із друзів чи знайомих ніхто чомусь мою колекцію не поповнює. Навпаки, створили окрему. Вони дарують фляги на риболовну тематику. Нещодавно подарували книгу «Усе про рибалку», відкриваєш її, а там: вирізані виїмки, у яких фляга й маленькі чарочки.
Ірина Мерлені, спортсменка
У дитинстві мала величезну колекцію касет. Це взагалі була якась манія, а не колекціонування. А все тому, що поруч із моїм будинком був музичний кіоск, звідки постійно лунала музика. Сподобалася якась пісня – купувала касету або сама підходила до продавця й запитувала, що є новенького. Так, одного разу почула у відповідь: «Ви в нас уже скупили все, що було!». Частина колекції і досі зберігається в мене вдома. Так само, як і кілька музичних центрів, які дарували на змаганнях переможцям. Згодом почала колекціонувати парфуми, мала навіть власну традицію: після кожної подорожі або поїздки на змагання купувати нові. Так після олімпійських ігор у Пекіні, де виборола бронзову нагороду, придбала собі в подарунок аж шість! Збираю й досі. Раніше зберігала навіть порожні пляшечки від парфумів, якось їх назбиралося майже 100 штук, рідні не витримували й потроху, по кілька штук, потайки викидали. Стежила й за модними ароматами, і коли вони з’являлися в продажу, одразу купувала. За деякими – взагалі полювала по всьому світу. А нині рідні, друзі часто дарують. Моїй колекції більше десяти років, однак тепер збираю виключно повні пляшки.
Гарік Кричевський, співак
Нестабільний із мене колекціонер. Бо спочатку захоплююся, активно збираю екземпляри, згодом втрачаю інтерес. Коли захоплювався джазом, збирав усе, що з цим пов’язано, потім – антикварні радіоприймачі. Але мені це швидко набридло, усе передав на музичну виставку, яка поступово розгорнулася в нашій звукозаписувальній студії. Тепер моя колишня колекція тішить погляд відвідувачів. Нині маю невелику колекцію гітар. Час від часу поповню її, купую навіть неробочі гітари: справжні циганські, гітари ХІХ століття. Неможливо передати почуття, коли береш такий інструмент до рук. У них – неймовірна енергетика. Скільки нараховує моя колекція? Навіть не знаю, треба якось порахувати, вони в мене зберігаються в різних місцях: удома, на студії, на репетиційній базі. Найціннішою вважаю звичайну чеську гітару «Кремона», на якій колись були написані пісні до моїх перших двох альбомів. Причому знаю, що деякі колекціонери готові віддати за неї великі гроші, але ніколи її не продам. Вона мені дуже дорога й знакова. Є ще одна гітара, яку мені подарувала дружина на день народження. Про таку колись дуже мріяв. Особлива тим, що над нею працював відомий італійський майстер американського походження, гітари та бас-гітари якого вважаються найкращими у світі за звучанням. Його інструменти можна було придбати до 1976 року. Дружина знайшла на німецькому інтернет-аукціоні, знаючи, що саме про таку гітару мріяв з юнацтва. Друзі також підтримують моє захоплення, окрім гітар, дарують і інші музичні інструменти. А якось на концерті шанувальники подарували мені справжній вірменський дудук, це старовинний народний інструмент.
Підготувала
Анастасія АВДЄЄВА