Комунальні тарифи та урядові міфи

або Як нас «нагрівають», дотуючи водночас із населенням державних енергомонополістів

Весна «зігріла» нас новим комунальним рішенням урядовців. Днями Кабінет Міністрів затвердив оновлені норми використання газу для споживачів, які не мають в помешканнях лічильників. За раніше затвердженим Нацкомісією з регулювання енергетики та комунальних тарифів графіком із першого березня подорожчає майже на 25 відсотків і кіловат-година. Усе це в підсумку, за розрахунками фахівців, збільшить середню платіжку пересічного громадянина на 95 гривень щомісяця.

Підхід диференційований, удар спрямований

Отже, як позначаться нововведення на комунальних витратах населення? За урядовою постановою, норма використання газу для особи, яка за відсутності лічильника має газову плиту та гарячу воду, зростає з3 куб. мщомісяця до 4,4.

Нагадаємо: газовий тариф для всіх категорій населення, які не мають лічильника, дорівнює 7,2 куб. м. Іншими словами, кожний зареєстрований на житловій площі користувач газової плити мав щомісяця сплачувати 21,6 грн. Відтепер, відповідно – 31,7 грн. (4,4 Х 7,2). Тобто, цінове зростання на кожного члена родини становитиме понад 10 гривень.

Для споживачів за відсутності гарячої води, але з газовою плитою та газовим водонагрівачем (колонкою) замість4,5 куб. мна особу визначено 6,6 «кубів». Порівняльна арифметика показує: якщо раніше споживач мав щомісяця сплачувати 32,4 грн. (4,5 Х 7,2), то нині за таку ж послугу він має викласти з кишені 47,5 грн. У цьому випадку збільшення комунального тарифу становить 15 грн.

Для того, хто користується лише газовою колонкою, норму споживання збільшено від 9 до13,2 куб. м. Відповідно, витрати на особу зростуть на 30 грн. (9 Х 7,2=64,8; 13,2 Х 7,2=95 грн.).

У першому випадку для умовної родини з трьох осіб комунальна платіжка за місяць зросте на 30 грн., у другому – на 45 грн., третьому – на 90.

МВФ та адмінсуд у наступ ідуть

І це ще не «вечір». Вищий адмінсуд нещодавно скасував постанову Кабміну № 237 від 29 квітня 2015 р. про зменшення вдвічі норми споживання газу без лічильників. За ухвалою суду різницю за осанні 10 місяців має сплатити населення. За терміном дії урядової постанови в пільговому режимі, за підрахунками експертів, було спожито газу на суму 5,5 млрд. грн. Це приблизно 600 грн. на родину.

Але як їх повернути – питання не просте: ані з фінансової точки зору, ані з юридичної. З одного боку, рішення суду не повинно мати зворотну силу. З іншого, вимогу Феміди треба виконувати. Деякі юристи вважають, що можливі два сценарії – або з населення спишуть комунальні борги за рахунок держави (зрештою, воно не винне в помилках Кабміну), або розіб’ють борг споживачам пропорційно на кожні наступні 10 місяців.

Які «квіточки» для чергового весняного наступу цін оберуть в уряді – невідомо. Проте затверджений днями Кабміном новий варіант меморандуму про співпрацю з МВФ безальтернативний. За словами директора енергетичних програм Центру світової економіки та міжнародних відносин НАНУ Валентина Землянського, за цим документом вартість блакитного палива для населення найближчим часом додатково збільшиться в 1,5 раза – від 3,6 до 5,4 грн./куб. м. Це правда, для тих, хто опалює ним будинки, а також для підприємств теплокомуненерго.

Відтепер, пільгові 200 «кубів» (за ціною 3,6 грн.) виростуть з 720 грн. щомісяця до 1080. А це додаткові 360 грн. витрат з особи, власника приватного будинку, у разі максимального використання ним пільгового ліміту.

До цього додамо, що відчутно подорожчає і тариф за електроенергію. З 1 березня споживання до 100 кВт-год. щомісяця становитиме 57 коп. замість нинішніх 45,6 коп. за кожний кіловат; при використанні від 101 до 600 кВт-год. тариф зросте до 99 коп. замість 78,9 коп.; вище 600 кВт-год. – 1,56 грн. проти 1,48 грн.

Усе це в підсумку зумовить стрімке подорожчання всіх інших видів комунальних послуг, спричинить, як припускають експерти, зростання неплатежів і соціальну напругу в суспільстві через наростаючу інфляцію та підвищення цін на харчі та товари широкого вжитку.

Чим більше витрачаєш, тим більше субсидія

Утім, уряд поки не вбачає проблеми з оплатою комунальних послуг через збільшення вартості енергоносіїв. Мабуть, тому, що, за даними Держслужби статистики, за той же газ торік було сплачено 93,6 відсотка від обсягів споживання.

Однак, заради справедливості, зазначимо: не в усіх регіонах спостерігалася оптимістична картина. Якщо на Київщині рівень оплати за блакитне паливо становив 99,2 відсотка й був вищим за середній по країні, то в Києві він дорівнював 82,7, у Запорізькій області – 80,4, Сумській – 69,3, а у Тернопільській – 60,5 відсотка.

Цікаво, що деякі області вийшли в «лідери» за цифровими показниками. Так, Чернігівщина мала 123,3, Рівненщина – 126,5, Вінниччина – 128,6, а Житомирщина – аж 134,4 відсотка понад план. Однак це не стало свідченням своєчасних та авансованих платежів. На жаль, такий високий відсоток є віддзеркаленням повернення чималих боргів попереднього періоду.

З урахуванням стрімко зростаючих тарифів на комунальні послуги, фахівці прогнозують: жити в борг цьогоріч буде набагато більше областей, ніж в попередні роки.

Так, субсидії багатьом громадянам суттєво зменшили ціновий удар. Однак чи спонукали до енергозаощадження?

Нинішнім урядом в країні створено парадоксальну ситуацію: чим більше витрачаєш, тим більша субсидія. У Міністерстві соціальної політики такий підхід вважають соціально збалансованим. І ось чому.

– Субсидія для покриття витрат на оплату за спожитий газ, тепло, воду та електроенергію надається на обсяги, визначені соціальними нормативами користування житлово-комунальними послугами, і не залежить від фактичних обсягів споживання, – запевнили «ЧК» у прес-службі Мінсоцполітики. – Якщо родина споживає більше норми, субсидія їй все одно буде призначена. Однак, усі витрати на споживання послуг вище соціальних нормативів особа має сплатити самостійно.

Як ілюстрацію фахівці Мінсоцполітики наводять такий приклад. Якщо родина з двох осіб використала5 куб. мгарячої води за норми1,6 куб. мна людину, то для оплати3,2 куб. мїй нададуть субсидію. Однак за понаднормативні1,8 куб. мродина має платити сама.

Проте «ЧК» поцікавився: а чи спонукає субсидія до заощадження, і куди направляються кошти в разі їхнього економного використання?

– Кошти субсидії, які не були використані родиною внаслідок заощадливого споживання послуг протягом одного місяця, можуть бути зараховані в рахунок оплати в майбутніх місяцях, – запевнили нас. – Їх також можуть використати для оплати понаднормативного споживання, якщо наступного періоду споживання газу, тепла або електроенергії значно збільшиться – наприклад, через різке зниження температури на вулиці.

І наостанок, мабуть, щоб остаточно переконати нас у тому, що не потрібно хвилюватися за не повністю використані послуги, на які призначена житлова субсидія, нас запевнили:

– Ніяких коштів повертати не доведеться, а розмір субсидії не зменшиться.

Прихована дотація монополістів

Проте, як з’ясувалося, це лише один, привабливий, з першого погляду, бік соціальної медалі. Інший полягає в тому, що такий механізм державної субсидійної допомоги призвів до того, що на особових рахунках споживачів протягом певного періоду відбулося накопичення переплати за неспожиті послуги.

На це звернула увагу під час зустрічі з головами районних рад і мерами міст краю голова обласної ради Ганна Старикова. (Про цю зустріч ми сповіщали в попередньому номері). Вона наголосила: ці накопичені переплати перераховуються за схемою міжбюджетних трансферів. Проте кінцевими отримувачами стають НАК «Нафтогаз України» та держпідприємство «Енергоринок».

Згадаймо, як нас переконували в Мінсоцполітики, що ці гроші можуть бути використані в рахунок оплати в майбутньому для того, хто отримує субсидію. Проте можуть – ще не означає, що хочуть, а вірніше, що використовують…

У будь-якому разі логіка такої фінансової схеми однозначна: чим більше споживач витрачає, тим більша в нього субсидія (хай і в межах соціальних нормативів). А чим більше він заощаджує, тим більше коштів отримує державний монополіст (хай і на певний період, але як фінансову допомогу).

В абсолютному вимірі йдеться про десятки та сотні «понаднормативних» мільйонів гривень для тих монополістів, проти яких і розпочинав уряд боротьбу, започаткувавши перехід на ринковий механізм ціноутворення та сплати послуг за енергоносії. Що із цього вийшло?

– Запроваджуючи недосконалий механізм нарахування субсидій, уряд фактично вимиває кошти з держбюджету та приховано дотує таких монополістів, як НАК «Нафтогаз України», – поставила точний діагноз «енергохвороби» Ганна Віталіївна та навела чималі суми переплати за неспожиті послуги на прикладі Київщини. За газ – майже 300 мільйонів, за централізоване постачання холодної води та водовідведення лише за три останні місяці 2015-го – понад 10 мільйонів. І ще майже стільки за послуги централізованого опалення.

– Ми спостерігаємо шалені суми переплат за субсидіями, натомість, нам надзвичайно бракує коштів на соціальні видатки, – наголосила голова обласної ради, нагадавши про сферу охорони здоров’я Київщини, яка отримала цьогоріч на 350 мільйонів гривень менше, ніж торік.

Аналогічна ситуація, за її словами, і з фінансуванням освіти.

Газопостачання: урядова хвороба «трикутника»

Симптоматично, що загалом у трикутнику: газовидобувальники – газотранспортувальники та споживачі створено фінансові перекоси, які не відповідають ні ринковій логіці, ні справедливому розподілу коштів.

«ЧК» поцікавився: як почувається «Київоблгаз» в умовах запровадженого урядом механізму ринкового ціноутворення?

– В умовах зниження споживання газу за минулий рік на 21 відсоток ми відчули недостатність діючого тарифу. Саме з нього йде фінансування обслуговування газової мережі, проведення ремонтів і модернізації газопостачальної системи, – підкреслює голова правління ПАТ «Київоблгаз» Володимир Машталірук.

Додаткових фінансових витрат потребує, за його словами, розвиток нової газової інфраструктури – за минулий рік кількість об’єктів обслуговування серед населення збільшилася на 18 тисяч, а загальна протяжність газопроводів в області на 500 кілометрів.

У компанії не вбачають необхідності підвищення для цього тарифів для населення, але має бути справедливий фінансовий перерозподіл за надання послуг в усій системі газопостачання. На мою допитливість щодо того, скільки заробляє компанія на послугах під час транспортування та розподілу газу, дізнався: для неї затверджений тариф на ці послуги в сумі 535,2 гривні за1000 куб. мбез ПДВ.

Це при тому, що в публічно наведеній торік главою уряду Арсенієм Яценюком калькуляції ціноутворення блакитного палива для населення фігурувала така складова: «900 гривень витрат на транспортування до вашої квартири».

До нашої, обласної, судячи із запевнень керівництва «Київоблгазу», виходить менше. До якої тоді транспортування стає дорожчим?

Як тут не згадати взагалі сповнену емоційного забарвлення минулорічну телевізійну «десятихвилинку» прем’єр-міністра, який палко закликав населення з розумінням поставитися до ринкового ціноутворення та енергійного заощадження палива:

– Мільярди доларів ми просто спалили, замість того, щоб спрямувати ці кошти на нові лікарні, нові школи, заробітну плату, нові дороги, нову країну, – публічно акцентував глава уряду.

У сьогоднішньому телезверненні Арсенія Петровича, мабуть, доцільно було б зазначити:

– Мільярди гривень ми просто віддали монополістам, замість того…, а далі за редакцією минулого виступу.

А, може, в цьому і полягає суть енергореформування за сценарієм Кабміну?

У такому разі, вочевидь, був правий американський фінансист Роберт Сарнофф, який стверджував, що розпоряджатися державними фінансами – це мистецтво передавати кошти з рук у руки до того часу, поки вони не зникнуть…

Довідка у цифрах:

1,8 млрд. куб. м газу використали споживачі Київщини в 2015 році. Це на 21 відсоток менше в порівнянні з 2014 і майже на 25 відсотків менше від 2013 року

28 відсотків – на стільки зменшилося за два роки споживання газу в побутових споживачів області

55 відсотків – на стільки зменшили використання палива бюджетні установи краю впродовж двох останніх років

Експертна думка

«Багато хто перестане платити»

Олександр ОХРІМЕНКО, президент Українського аналітичного центру:

– Ті, хто отримує субсидії, не постраждають, але з’являться нові претенденти на державну допомогу. Найгірше доведеться людям, які не дотягнуть за доходами до субсидії: дехто почне накопичувати борги, а багато хто просто припинить платити. ЖЕКи та Товариства співвласників багатоквартирних будинків почнуть подавати на таких боржників до суду, а у Верховній Раді знову з’являться законопроекти про відшкодування заборгованості та накладання штрафів за несвоєчасну оплату комунальних послуг.

«Не потрібно потурати комунальникам»

Олексій КУЧЕРЕНКО, екс-міністр ЖКХ, голова Спілки власників житла України:

– До Національної комісії з регулювання електроенергетики та комунальних послуг звернулося багато приватних постачальників тепла з більше ніж двох десятків великих і малих міст України щодо підвищення тарифів на їхні послуги. Вважаю, що місцевій владі не потрібно потурати комунальникам. Необхідно перевірити обґрунтованість розрахунків та унеможливити непродуктивні тепловитрати. Тоді тарифи не знадобиться підвищувати. Своє слово має сказати і Асоціація міст України з її новим головою Віталієм Кличко.

У будь-якому разі прогнозую, що в нинішньому році сплачувати за «комуналку» стануть набагато гірше. У першу чергу люди сплачуватимуть ті послуги, за борги яких їм можуть припинити їх надавати. Решту послуг сплачуватимуть в залежності від фінансових статків. У селах, наприклад, погано розраховуються за газ для опалення: його непросто «відрізати». А в містах накопичують борги за тепло, розуміючи, що весь будинок не відключать. Проте більшість поступово погашає борги в літні місяці…

Микола ЗАКРЕВСЬКИЙ