У середині минулого тижня Президент Петро Порошенко мав представляти державу на засіданні антикорупційного форуму у Великій Британії. Утім, напередодні візиту, за ініціативою української сторони, його було скасовано: усе внаслідок події у ВР навколо призначення Генпрокурора, посада якого вже майже два місяці залишається вакантною. Це й не дивно, адже в ситуації, що склалася, вибір невеликий: або Юрій Луценко, або виконувач обов’язків із чинного керівництва прокуратури.
Певно, варіант Луценко-Генпрокурор давно був би втіленим у життя, якби кандидат мав хоча б відповідну юридичну освіту та стаж роботи. Чергова спроба змінити відповідні норми законодавства в частині вимог до кандидата-Генпрокурора не знайшла підтримки більшості нардепів на засіданні ВР у вівторок. За внесений законопроект, визначений як невідкладний, проголосували лише 224 депутати ВР.
Наступного дня цей законопроект був перереєстрований і включений до порядку денного ранкового засідання Верховної Ради четверга. Паралельно із цим у лавах БПП, який, по суті, провалив попереднє голосування законопроекту, не використавши весь свій потенціал, на четвер оголосили повну мобілізацію.
І хоча перед постановкою законопроекту на голосування на ранковому засіданні в четвер парламентарі вдалися до словесних баталій, в яких противники змін наводили аналогію із сумнозвісними законами «16 січня», опівдні в сесійній залі ВР народні обранці таки натиснули 258 зелених кнопок «за» на підтримку законопроекту. Після цього майже відразу він був підписаний Головою Верховної Ради Андрієм Парубієм, а на Юрія Віталійовича колеги стали поглядати як на «без п’яти хвилин» Генпрокурора.
Того дня закон був підписаний Президентом, а на сайті АП з’явився проект постанови за № 4654, унесений Петром Порошенком «Про надання згоди на призначення Президентом України Луценка Ю.В. на посаду Генерального прокурора України». Пізніше Президент особисто прибув на вечірнє засідання Верховної Ради та подав кандидатуру нового Генпрокурора, яким повинен стати Юрій Луценко. Звертаючись до парламентарів, Президент нагадав, що Луценко за свої переконання свого часу «пішов на ешафот», у той час, як деякі депутати дуже ефективно співпрацювали, у тому числі, і з попередньою владою.
– Я впевнений, що швидкими й ефективними кроками Юрій Луценко, враховуючи його високий авторитет у суспільстві, створить і примножить високу довіру до прокуратури – резюмував своє представлення Петро Порошенко та висловив сподівання, що Верховна Рада підтримає внесену ним кандидатуру на пост Генпрокурора.
Після годинного обговорення кандидатури народними обранцями в присутності Президента, постанову 4654 було поставлено на голосування. За обрання Юрія Луценка Генеральним прокурором проголосували 264 депутати ВР. Прямо в сесійній залі Петро Порошенко підписав свій Указ про призначення Генеральним прокурором України Луценка Юрія Віталійовича.
Тож, вочевидь, Президент зовсім не марно пожертвував візитом до Великої Британії задля внутрішньодержавницьких справ.
А що тепер отримало головне відомство прокуратури, окрім нового очільника та спрощення вимог у підборі та призначенні Генпрокурора?
Перш за все, введено спеціальний орган, який дозволить боротися з корупцією зсередини. Окрім того, врегульовано законодавчу колізію, яка виникла після створення Державного бюро розслідувань і мала перебрати на себе розслідування резонансних кримінальних справ, зокрема, пов’язаних із Майданом. Тепер закон дає можливість завершити слідчими Генпрокуратури розслідування справ, розпочатих не більше двох років тому.
Законом також змінено терміни початку прокурорського самоврядування. Воно тепер розпочнеться не раніше 15 квітня 2017 року. До цього терміну має бути проведене якісне оновлення кадрів в органах прокуратури.
Затверджено норму спеціального досудового розслідування, яке застосовуватиметься до осіб, які більше півроку переховуються від слідства, або за наявними даними перебувають за межами України чи на тимчасово окупованих територіях. Водночас ця норма дозволяє заочне засудження осіб за розкрадання держави, зраду Батьківщини, інші злочини проти громадян і держави.