Понад шість років в Україні будь-який гральний бізнес, окрім державних лотерей, заборонений. Правоохоронці щороку зупиняли діяльність кількох тисяч закладів, вилучаючи в них десятки тисяч одиниць грального обладнання, мільйони гривень і доларів готівки. Але щоразу оази гри реінкарнувалися, немов повсталі з небуття, знову закликаючи у свої нетрі лудоманів. Гральний бізнес спустошує гаманці українців, не приносячи в казну ні копійки. Важко сподіватися, що отак, за командою, завсідники відмовляться від звички-залежності. Проте в суспільстві, експертному середовищі та й серед самих «борців із грою» дедалі поширюється думка, що потрібно переглянути ставлення держави до цього різновиду індустрії відпочинку. Інакше рулетки й однорукі бандити заганятимуть у глибше підпілля, що приноситиме стабільні прибутки покровителям у погонах, із депутатськими значками й кримінальними регаліями.
Тотальна заборона нічого не вирішила
Гральний бізнес не самоліквідувався, а зайшов зі своєю клієнтурою в «темнішу тінь», бюджет утратив гарантовані надходження, лудоманів не поменшало. Пристрасть до гри зруйнувала тисячі сімей, спровокувала чимало трагедій. Люди йдуть до «автоматів удачі» і знаходять розраду, можливо, психологічно відволікаються від буденщини. Із травня 2009-го виріс прошарок корупціонерів, які годуються на опікуванні підпільних казино. Напевно, потрібно переосмислити статус згаданих закладів, повернутися до цілком цивілізованої практики ліберального унормування гральної галузі.
Але конструктивні пропозиції вивезти з кримінальної тіні гральний бізнес із тріском провалилися в передостанній день 2015-го, коли парламент відмовився проголосувати за профільний законопроект. У Мінфіні, який є ініціатором «гральної революції», і досі звинувачують Верховну Раду в небажанні долучитися до «цивілізування» згаданого сегмента індустрії відпочинку. Цікаво, що багато знавців теми вказують: реально головним локомотивом цієї ініціативи є одіозний олігарх Леонід Юрушев – один із головних бізнес-партнерів і фінансових донорів Арсенія Яценюка. Саме він просуває ідею створення уповноваженого органу – Національної служби у сфері азартних ігор як центрального органу виконавчої влади. Проте є справді слушні зауваження. Головне з них – урядовий законопроект не містить чітких правил існування азартного ринку, а отже, усе монопольно вирішуватиме той самий Мінфін у «ручному режимі». Саме через брак законодавчого врегулювання господарської діяльність казино, букмекерських контор та проведення азартних ігор в інтернеті, у державі й на Київщині, зокрема, триває малопродуктивна війна з осередками гри на гроші. Вочевидь, що будь-яка війна, і ця не виняток, комусь є «рідною мамою».
Звісно, цей бізнес криміналізує законодавство, і зміна його статусу залежить від волі законодавця. Нинішня ситуація провокує корупцію серед правоохоронців, можновладців, закриває канал надходження коштів у держбюджет, підвищує віктимність об’єктів організації підпільної гри. Боротися з «гідрою», що живиться з надприбутків, складно. Здебільшого навіть показові акції громадськості й активістів, коли гральні автомати трощили-палили, не давали очікуваного ефекту – вони хутенько знову поновлювали роботу.
«Виразки» на мапі
«ЧК» проаналізував повідомлення обласного главку Нацполіції про виявлення незаконних осередків гри на гроші впродовж останнього року. З’ясували: найбільш вражена на Київщині незаконним гральним бізнесом Васильківщина. Приміром, 28 травня поліція спільно з представниками ЦК «Азов» припинили діяльність двох гральних закладів у Василькові, а напередодні – у Гребінках. Таких викриттів у районі – чи не найбільше в області. Також серед лідерів Біла Церква, Бровари, Києво-Святошинський район і Обухів.
Правовий лікнеп
Яка гра є законною? Діяльність державних миттєвих лотерей не суперечить Закону України «Про заборону грального бізнесу». Нині в державі, згідно з даними Мінфіну, Держлотерею можна проводити як із застосуванням лотерейних білетів, так і інших засобів, які дозволяють засвідчити участь у ній або розмір виграшу, зокрема, через термінали електронної системи прийняття ставок. Також можна сміливо й відкрито проводити такі заходи, як творчі конкурси, спортивні змагання тощо, не зважаючи на те, передбачається чи ні за їхніми умовами грошовий (майновий) виграш. «У законі» також більярд, боулінг й інші ігри, які проводять без одержання виграшу, гра на автоматах на кшталт «кран-машина», розіграші на безоплатній основі з рекламуванням певного товару, послуги, торгової марки, призові конкурси, вікторини, зокрема, розважальні, благодійні, пізнавальні.
Відповідальність за заняття гральним бізнесом: Ст. 203-2 ККУ (Зайняття гральним бізнесом). Карається штрафом від 10 тис. до 40 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 – 680 тис. гривень) із конфіскацією грального обладнання. Ті ж дії, вчинені раніше судимою за зайняття гральним бізнесом особою карають штрафом до 50 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів із конфіскацією обладнання. Суб’єкти злочину – особи, що фактично є організаторами грального бізнесу, незалежно від того, зареєстровані вони як суб’єкти підприємницької або іншої господарської діяльності, чи ні. Не визнають суб’єктом цього злочину тих, кого організатор набрав для виконання окремих видів робіт чи послуг (касири, продавці, круп’є, оператори), а також учасників гри. Участь у недозволеному «азарті» тягне адмінвідповідальність (ст.181 КУпАП).
Хто «покриває»: існує потужне лобі в парламенті, бізнесі, представницьких органах (обласні, міські, районні, сільські ради й держадміністрації). Галузь – джерело незаконного збагачення декотрих правоохоронців, прокурорів, контролюючих органів і можновладців.
Камуфляж: гральні заклади працюють переважно під вигаданою вивіскою, або є суто безіменними «офісами», що орендують підвали, склади, окремі квартири й навіть вуличні кіоски. Популярними легендами є більярд-клуби, спортбари, торговельні заклади й така екзотика, як «шашличні», «Ритуальні послуги». Діють підпільники й під личиною Держлотереї, осередків спортивного покеру, комп’ютерних клубів. Деколи влаштовуються в нежитлових, закинутих спорудах.
Хто грає: серед гравців почасти є постійні клієнти, які мігрують від одного закладу до іншого, швидко знаходячи альтернативу в разі закриття.
Хто потерпає від ігроманії: молодь (нерідко – неповнолітні), наркозалежні, особи зі складними життєвими обставинами, багатії, котрі не визнають альтернативних способів відпочинку окрім лудоманії.
Вхід (допуск) у казино: за перепустками, які видають перевіреним завсідникам. Нерідко ті заклади обладнують камерами відеоспостереження і навіть виставляють «зовнішні пости» – охоронців, які проводять фейс-контроль, пропускаючи лише постійних клієнтів, або власників візитівки-запрошення. Для гри в онлайн-казино лудоману необхідно зареєструватися на одному із сайтів і поповнити електронний рахунок у терміналі або sms-повідомленням, із кредитки чи іншої електронної платіжної системи. Коли кошти «впадуть», можна грати.
Ноу-хау
Єдиний у державі вітчизняний пристрій «Ігроскан-1» перебуває на озброєнні експертів поліції Київщини. Це обладнання зчитує інформацію з системних плат гральних автоматів і може стати «козирем» у боротьбі з незаконним бізнесом. «Ігроскан-1» дозволяє зробити повне дослідження системних плат «одноруких бандитів». Саме за його допомогою фахівці встановлюють придатність вилученого обладнання до проведення азартних ігор, визначають чи є вилучений гральним або лотерейним. Також є змога зчитати інформацію про історію й статистику ігор, скільки грошей вклали в апарат, зокрема, і внесені кредити, яку суму виграшу гравець одержав та скільки заробив власник закладу.
Вражаючі факти про гру
- За повідомленням сайту Всесвітньої асоціації лотерей, що об’єднує представників 80 країн, щорічний дохід її членів становить 200 млрд. доларів
- В Австрії 20 відсотків прибутку від грального бізнесу іде на підтримку національного драмтеатру, по 10 – на спорт й інвалідів
- Економічний зиск від грального бізнесу в Україні до 2009-го становив 1-2 млрд. гривень чистого прибутку
- У Сінгапурі щороку легальні казино приносять до $5 мільярдів бюджетних надходжень
- У ЄС, якщо в залі казино затримують неповнолітнього, заклад закривають на рік.
Геннадій КАРПЮК