Лептоспіроз: занедбаний ставок – «мишачий гачок»

Літо кличе до води. До будь-якої водойми, аби охолодити розпечене щедрим сонцем тіло та відчути таку бажану прохолоду. Проте купання інколи стає занадто холодним душем для необачливих і необізнаних: адже інфікована вода – прямий шлях до лептоспірозу.

Щороку на Київщині, за даними обласного лабораторного центру Державної санітарно-епідеміологічної служби України, фіксується до 20 випадків захворювань. В останні роки лептоспіроз виявляли практично в усіх районах області. І щороку, за статистикою, у середньому в двох випадках лікарі виявлялися безсилими врятувати життя. У чому підступність небезпечної хвороби, як не потрапити «в обійми» лептоспір, що треба робити, аби вбезпечити себе від захворювання, а в разі його виникнення своєчасно поставити діагноз та отримати ефективне лікування? Про це та інше – у розмові з Олександром Архипенком, головним позаштатним інфекціоністом Департаменту охорони здоров’я Київської облдержадміністрації.

Найперше нагадаю: лептоспіроз – це інфекційне захворювання, яке має гострий перебіг і проявляється гарячкою, загальною інтоксикацією, ураженням нирок, печінки, серцево-судинної та нервової систем, геморагічним синдромом, – каже Олександр Борисович. – Лептоспіроз є дуже небезпечним захворюванням для людини. Якщо його не лікувати,то смертність хворих може становити до 40 відсотків.

Через який час після зараження виникають перші симптоми?

Перебіг хвороби нагадує гостре респіраторне захворювання або грип. Через 7-14 днів, а інколи через кілька днів або три тижні після проникнення збудника в хворого виникають такі перші симптоми – підвищення температури (до 39-40), озноб, головний біль, загальна слабкість, нудота, біль у м’язах, особливо в литкових. Дехто сприймає такий стан як прояв простуди або ГРВІ. І лише коли вражаються нирки та печінка, про що свідчить, зокрема, жовтий колір шкіри та істотне погіршення самопочуття, потерпілі починають звертатися до медичного закладу. Проте в такому разі відлік часу на врятування йде на години, інколи – на хвилини. У цьому підступність лептоспірозу, його негативних і небезпечних для життя наслідків.

На які тоді інші клінічні прояви під час захворювання потрібно звертати увагу, щоб не переплутати його з простудною або грипозною недугою?

Наголошую: у будь-якому разі, за перших ознак захворювання, потрібно звертатися до лікаря. І при цьому не забувати докладно переповісти, що передувало захворюванню. Чи був потерпілий на рибалці, в якій водоймі купався, чи, можливо, доглядав за худобою або косив траву на зволоженому ґрунті, не звертаючи уваги на подряпини або незначні ушкодження на руках, відкритих частинах тіла. Адже лептоспіроз, нагадаю, у 75 – 80 відсотках зумовлений інфікуванням водним шляхом. Щодо основних симптомів лептоспірозу. У хворих спостерігаються м’язовий біль (найчастіше литкових м’язах), гіперемія і одутлість обличчя, почервоніння очей («кролячі очі»), крововиливи на шкірі, жовтяниця, можливий висип на шкірі, також може відбуватися збільшення лімфовузлів і зменшення сечовиділення. У подальшому виникають небезпечні для життя ускладнення – інфекційно-токсичний шок, гостра ниркова або печінкова недостатність, масивні крововиливи та кровотечі.

Від кого можна заразитися на лептоспіроз?

Людина не є джерелом інфекції. Інфікована вода – основний шлях захворювання. Хворобу викликають лептоспіри – мікроби, які переносять найчастіше гризуни. Резервуаром лептоспір у природі виступає багато видів диких і домашніх тварин, але найчастіше це щури, миші й водоплавні тварини – нутрії, ондатри, видри тощо. Вони виділяють лептоспіри в навколишнє середовище із сечею.

Чи можна вважати, що загроза лептоспірозу має суто сезонний характер, тобто – літньої пори?

Це одне з хибних уявлень. Так, найбільше випадків захворювання на лептоспіроз припадає на літньо-осінній період. Однак практика переконує, можливе зараження і протягом усього року: адже механізм передачі – контактний. При цьому водний шлях зараження – купання в ставках, озерах зі стоячою або слабо проточною водою, вмивання у відкритих водоймах під час рибної ловлі – переважає в літньо-осінній період. А так званий аліментарний шлях зараження – вживання сирої води, харчів, уражених інфікованими тваринами або гризунами – реєструється протягом усього року.

Які групи людей, із точки зору медичної практики, мають найвищий ризик захворювання на лептоспіроз?

До категорії найнебезпечніших професій, з огляду на статистику захворювань, належать тваринники, меліоратори, працівники м’ясокомбінатів, робітники очисних споруд і каналізаційних систем, мисливці, рибалки, шахтарі. Для пересічного громадянина суто в побутовому плані пересторогою має бути відпочинок на березі водойми зі стоячою водою. Особливо з густо зарослими берегами. Саме в них, за відносно теплої зими, як цьогоріч, гарної кормової бази створюються сприятливі умови для поширення популяції гризунів. А від них можливі шляхи зараження: або через подряпини на тілі та випадковий ковток води під час купання, або після вживання їжі, яку було забруднено гризунами. Останні випадки, на жаль, також мають місце в нашій практиці.

Тож як уберегтися від лептоспірозу та його ускладнень?

Найперше і найголовніше – питну воду й харчі тваринного походження необхідно термічно обробляти та захищати їх від можливого контакту з гризунами. Під час догляду за тваринами, коли працюєте на полі або на присадибній ділянці, особливо зі зволоженим ґрунтом та високою травою, вкрай необхідно застосовувати спеціальний одяг і взуття. Потрібно також пам’ятати про небезпеку купання, під риболовлі в непроточних водоймах, особливо влітку за стійкої спекотної погоди, яку ми спостерігаємо в останні роки. Саме в такий період різко зростає чисельність лептоспір. І ще раз наголошую: у разі появи перших, будь-яких симптомів, необхідно якнайшвидше звертатися до лікаря! Адже цю небезпечну хворобу можна успішно приборкати при вчасному діагнозі та правильному лікуванні.

Розмову вів Микола ЗАКРЕВСЬКИЙ