Останнім часом зростає популярність на хенд-мейд – ручну роботу. Майстрині роблять прикраси, сувеніри, одяг тощо. Зокрема, і ляльок-мотанок. Це не проста іграшка, а сакральна річ. У наших мотанок є спільні риси навіть із лялькою вуду. А з їхньою допомогою дівчата й досі намагаються приворожити коханого або накапостити недругам. Є ляльки, які «відповідають» за фінансове благополуччя. Деякі – за здоров’я. Не вірите в магію? Тоді авторська мотанка стане гарним елементом інтер’єру. Ексклюзивною «фішкою». Як «народжуються» такі ляльки і для чого вони «ЧК» розпитувала майстриню з Київщини Ларису Дідик.
Заспокоїти, або пробудити апетит
Жінка мешкає в селищі Ходосіївка Києво-Святошинського району. Робить ляльок уже четвертий рік. За цей час змайструвала вже кілька сотень. Каже, це нескладно, навчитися може будь-хто.
– Спершу побачила мотанки в магазинах, сподобалися. Потім до села приїхала нова лікарка з Тернопільщини Оріяна Тиш, вона мене й навчила робити, – пригадує Лариса. – Частіше шию трав’яні. Це такі, що в нижню частину набивають багато різних трав. Я використовую м’яту, чебрець, мелісу, материнку, липу, лаванду.
Майстриня збирає й сушить рослини. Це найдовший етап. Адже трави сезонні. Деякі доводиться й купувати.
– Десь читала, що треба зашивати сім видів трав. Сімка символічне число. В усіх релігіях. Але, зізнаюся, не завжди дотримуюся цих правил. Була така лялька, в якій поєдналося аж 19 інгредієнтів, а була й всього з трьома.
Аромат із трав’яної мотанки впливає на організм. Меліса – заспокоює, лаванда – присипає. М’ята і чебрець добре освіжають повітря в домі. Подорожник разом із собачою кропивою треба класти поряд із немовлятами. А запах полину й золототисячнику викликає відчуття голоду.
Тканину для ляльок Лариса використовує лише натуральну. Жінка каже, це не принципово. Ніхто не забороняє й віскозу. Проте на дотик краще сприймається льон, сатин, бавовна.
– Спеціально матеріали не купую. Мої ляльки зроблені зі старих речей. У цьому й сенс – вдихнути нове життя в щось непотрібне й забуте. Придбала лише стрічки, – зізнається Лариса.
Мотанки «на заміжжя» не спрацювали
Майстриня каже, що свої творіння продає нечасто. Більше дарує. Інколи бере участь у благочинних ярмарках. Там ціна – 50 грн. Востаннє, на день села, виручила кілька сотень гривень. Гроші пішли на допомогу пораненим воїнам.
– Роблю знайомим на подарунки. Наприклад, нещодавно шила «нерозлучників». Це поєднані однією мотузочкою дві мотанки. Символізують сімейне щастя. Їх здавна до весілля готують. До речі, робила три ляльки «на заміжжя». Але жодна із дівчат ще не одружилася. Думаю, річ у тім, що вони ще в юному віці, а не в мотанках, – сміється Дідик.
У Лариси є й улюблене творіння – Берегиня. Заввишки40 см, є елементи вишивки.
Майстриня за освітою мікробіолог. Каже, мабуть, через професію, але вважає себе атеїсткою і скептиком. Ні в яку ворожбу за допомогою мотанок не вірить. Проте ніколи не шиє чорною ниткою. Якщо треба темна, використовує коричневу або синю. Ларису марно просити зашити в ляльку чиєсь фото (один із варіантів привороту). Каже, із такими не хоче мати справи.
Лариса Дідик запрошує всіх бажаючих навчитися робити мотанки. У Ходосіївці ініціативні жінки об’єдналися в жіночу громаду. Це такий-собі клуб за інтересами. Місцеві мешканки проводять майстер-класи з мотанок, вишивки, гончарства тощо.
Кожний елемент у сакральній ляльці має своє значення, пояснення. Колір тканини й ниток теж несе інформацію:
Червоний, жовто-гарячий – притягує здоров’я, урожай, прибуток
Синій – колір жіночого щастя, символ води й долі
Зелений – гармонія, спокій
Білий – основний колір. Вважається, кольором бежественного
Срібний – добробут
Коричневий – земля, родючість
Цікаво
Достеменно невідомо, коли й звідки з’явилася лялька-мотанка. Деякі історики стверджують, що їй понад 5000 років! Пов’язують із початком вирощування льону.
Вважають прототипом сучасної дитячої соски. Раніше матері загортали в тканину сухі фрукти й робили вузол, щоб маля не вдавилося.
Археологи знаходили ідентичних ляльок-мотанок у багатьох куточках землі: Америці, Африці, Росії тощо.
Багато людей колекціонує мотанки. Це було хобі й Михайла Грушевського. Український Президент мав кілька сотень експонатів.
Наші пращури вірили, що лялька є посередником між живими та не народженими. Тому на заміжжя дівчині водночас із посагом у скриню клали мотанку.
Усі елементи одягу символічні: спідниця уособлює землю; сорочка – три часи: минулий, теперішній і майбутній; головний убір – очіпок, стрічка чи хустка – зв’язок із небом.
Мотанка повинна знаходитися на покуті зі сторони сонця. Над дитячим ліжечком і обов’язково над дверима.
Лялька-мотанка у жодному разі не шиється, не проколюється голками чи шпильками – виключно мотається. Голку можна застосовувати лише під час виготовлення одягу для ляльки.
Юлія НЕДОПИТАНСЬКА